Завдання морального виховання дошкільників у світлі вимог програми розвитку дитини від народження до шести років «Я у Світі»

МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА ДЛЯ ВИХОВАТЕЛЯ І БАТЬКІВ

Молодший дошкільний вік

Забезпечувати засвоєння дітьми моральних правил у різних видах діяльності.

У грі:

• акуратно користуватися іграшками, використовуючи їх за призначенням, а погравшись, класти на місце;
• під час гри не заважати іншим гратися, не ламати їхні будівлі, ввічливо просити іграшку, а не забирати без дозволу;
• спокійно й приязно звертатись одне до одного, вживаючи слова «будь ласка», «дякую»;
• ділитися іграшками, дружно гратися однією чи кількома іграшками;
• під час ігор дотримуватися правил: діяти за сигналом, не підглядати тощо.

Під час ігор-занять:

• старанно, не відвертаючи уваги, виконувати завдання, завершувати розпочату роботу;
• відповідати на запитання природним голосом, не вигукуючи;
• дидактичні посібники, обладнання та матеріал використовувати лише за призначенням, класти все це на місце, не розкидаючи тощо;
• розміщуватися за столом так, щоб не заважати іншим, які сидять поруч, працювати охайно, разом з іншими прибирати зі столу після себе;
• удвох користуватися спільним матеріалом та посібниками.

В елементарній праці:

• дбайливо користуватися вжитковими речами: обережно відчиняти й зачиняти дверцята шафи, охайно складати одяг, ставити взуття;
• ввічливо просити про допомогу у вихователя, помічника, однолітка;
• допомагати товаришу застебнути чи розстебнути ґудзики, зав'язати шарф абощо, виявляти увагу до однолітків: ставати біля шафи так, щоб не заважати їм брати і класти свій одяг, давати місце на лаві і т.д.

  У побуті:

• вітатися і прощатися з вихователем, його помічником, іншими працівниками дитячого садка, називаючи їх на ім'я та по батькові;
• розмовляти з дорослими та дітьми спокійно, без крику, ввічливо просити про допомогу, дякуючи за співучасть;
• самостійно вмиватися, їсти, бути охайним;
• бути уважним і чуйним до інших дітей: допомогти підвестися, втішити, віднайти загублену річ чи іграшку тощо.

Завдання морально-етичного виховання:

1.  Збагачувати чуттєво-наочні уявлення дитини про добру поведінку, її значення.

2.  Вчити розрізняти й оцінювати позитивні і негативні дії та вчинки персонажів лялькового театру, героїв казок та художніх творів.

3.  Закріплювати вміння додержуватись моральних правил у різних видах діяльності (вихователь допомагає, нагадує).

4.  Підтримувати бажання дитини бути хорошою, щоб дорослі були доброї думки про неї.

5.  Розвивати позитивні емоції та почуття: ніжне, вдячне ставлення до батьків, прихильність до працівників дитячого садка, приязнь до однолітків, лагідність до ляльок, іграшкових тварин тощо; радість і задоволення від успішної роботи та належної поведінки; обурення з негативних вчинків персонажів лялькового театру, художніх творів тощо; пробуджувати почуття сорому за свої погані вчинки.

6.  Формувати передумови емпатійних переживань: збагачувати уявлення про емоційний стан інших людей, викликати співчуття до них; формувати уміння зарадити їхнім прикрощам з участю дорослого і за його нагадуванням (допомогти підвестися одноліткові, який упав, втішити його тощо).

Середній дошкільний вік

       Сприяти подальшому засвоєнню дітьми моральних правил, знайомих їм з попередньої вікової групи, забезпечувати оволодіння новими нормами поведінки.

У грі:

• ввічливо запрошувати однолітка до спільної гри, погоджувати її тему, розподіл ролей та іграшок з урахуванням інтересів одне до одного; уважно вислуховувати пропозицію партнера, спокійно висловлювати і пояснювати свою думку;
• у разі потреби допомагати одне одному прикладом, порадою;
• в іграх дотримуватися визначених правил: діяти за сигналом, ввічливо поводитися, діяти по черзі тощо.

У праці:

• вміти домовлятися, що робитиме кожен під час трудового доручення (ввести це правило у другому півріччі), погоджувати свої дії;
• завважувати, хто пропонує допомогу, вміти надати її;
• допомагати практичним показом чи спільним виконанням частини роботи, а також порадою.

На заняттях:

• виконуючи спільні завдання (з аплікації, конструювання, ліплення), домовлятися, що робитиме кожен, погоджувати свої дії, допомагати одне одному показом, порадою;
• підтримувати лад на робочому місці, допомагати черговим прибирати зі столів після занять.

У побуті:

• без нагадування вітатися і прощатися з вихователем, його помічником, з іншими працівниками дитячого садка, називаючи їх на ім'я та по батькові;
• ввічливо звертатися до дорослих та однолітків;
• не лише відгукуватись на прохання іншого допомогти йому, а й самому помічати, хто потребує допомоги, і пропонувати її;
• самостійно виконувати засвоєні дії, досягати потрібного результату;
• помічати сумний настрій однолітка, намагатися втішити його добрим словом, поділившись іграшкою тощо.

Завдання морально-етичного виховання:

1.  Закріплювати чуттєво-наочні уявлення про добру поведінку, сформовані

у попередній віковій групі, й закладати нові; сприяти розумінню того, яке велике значення має дотримання моральних правил.

2. Продовжувати вчити розрізняти й оцінювати позитивні й негативні прояви

поведінки лялькових персонажів, героїв художніх творів тощо.

3.  Закріплювати набуті практичні навички доброї поведінки, вправляти у додержанні нових моральних правил (після нагадування і самостійно).

4.  Вчити дітей розуміти і пояснювати свої дії і вчинки.

5.  Поглиблювати емоційні переживання: ніжність, вдячність, приязнь до батьків; прихильність і повагу до працівників дитячого садка; симпатію до однолітків; лагідне ставлення до ляльок, іграшкових тварин тощо; радість від досягнутого успіху в різних видах діяльності, від додержання моральних правил; почуття власної гідності; обурення з недобрих учинків літературних та театральних персонажів; відчуття сорому за свої негідні дії.

6.  Продовжувати розвивати здатність співчувати і допомагати іншим (за нагадування дорослого і самостійно).

7.  Запобігати виникненню негативних емоцій: заздрощів, зловтіхи та ін.

Старший дошкільний вік

Закріплювати навички дотримання моральних правил, засвоєних раніше, знайомити з новими правилами.

  У грі:

• ввічливо і ненав'язливо запрошувати однолітків гратися разом чи просити їх прийняти у свою гру, погоджувати ігрову тему, враховуючи бажання одне одного;
• справедливо розподіляти ролі, іграшки та матеріал, гуртом вибудовувати сюжет гри, уважно вислуховуючи пропозиції кожного й спокійно обгрунтовуючи свою власну;
• разом віднаходити засоби досягнення спільної мети, погоджувати між собою ігрові дії, у разі потреби ненав'язливо допомагати партнерам порадами;
• справедливо розв'зувати суперечки;
• уважно ставитися до інших ігрових груп: розміщуватися так, щоб не заважати їм, ділитися іграшками, не псувати чужі споруди, вироби тощо;
• особливу увагу виявляти до сором'язливих дітей, з'ясовувати, чи хотіли б вони гратися разом тощо;
• дотримуватися визначених правил (діяти по черзі чи за сигналом у грі, допомагати іншим, уболівати за успіх команди;
• турбуватися про молодших дітей: показувати їм, як використовувати за призначенням іграшки, як гратися удвох однією іграшкою, навчати прийомів конструювання, розподілу іграшок, організовувати з малятами ігри, враховуючи їхні можливості, інтереси тощо.

У праці:

• самостійно облаштовувати і прибирати робоче місце;
• старанно, не відволікаючись, виконувати трудові завдання, контролювати проміжні результати, намагатися виправити помилки і зробити все, як належить;
• під час виконання спільних трудових завдань справедливо розподіляти обов'язки, матеріал та обладнання або по черзі використовувати його;
• дбати про успіх загальної справи: погоджувати спільні дії, помічати, кому потрібна допомога, і ненав'язливо пропонувати її; допомагати іншим: показом, порадою, спільним виконанням частини роботи;
• разом завершувати розпочату справу;
• об'єктивно і доброзичливо відгукуватися про роботу однолітків, критично оцінювати результати своєї праці і власну поведінку.

На заняттях:

• уважно вислуховувати завдання вихователя й старанно виконувати його, контролювати свої дії, виправляти помилки, дбати про досягнення належного результату;
• уважно слухати відповіді однолітків, не заважати їм;
• самостійно підтримувати лад на столах;
• виконуючи спільні завдання з малювання, ліплення, аплікації, конструювання, заздалегідь домовлятися, що робитиме кожен;
• дбати про добру якість результату спільної роботи: узгоджувати між собою дії, пропонувати свою допомогу (показом, порадою, участю у завершенні роботи);
• об'єктивно і доброзичливо висловлюватися про поведінку однолітків, критично оцінювати зроблене самим і власну поведінку.

У побуті:

• без нагадування дотримуватися засвоєних правил поведінки;
• стежити за порядком у приміщенні та на майданчику;
• бути особливо уважним до новачків і тих дітей, які довго хворіли, турбуватися про них: помічати їхні прикрощі й невдачі, втішати, запрошувати до цікавої гри тощо;
• хлопчики мають бути уважними до дівчаток: поступатися місцем, пропускати поперед себе, допомагати, заступатися за них тощо;
• справедливо розв'язувати суперечки.

Завдання морально-етичного виховання:

1.  Збагачувати вже сформовані моральні уявлення і закладати нові.

2.  Продовжувати розкривати значення поведінки.

3.  Вчити застосовувати набутті знання моральних правил в уявних ситуаціях (щодо поведінки інших і своєї власної); виділяти моральний бік подій, визначати належні форми поведінки, порівнювати вчинки тощо.

4.  Навчати морально виправданих способів протидії злу, формувати вмотивовані оцінні судження.

5.   Узагальнювати й систематизувати уявлення дошкільнят про чуйність, доброзичливість, допомогу старшим і молодшим, про старанне виконання завдань, про взаємодію в різних видах діяльності.

6.  Закріплювати відомі позитивні форми поведінки, заохочувати до практичного використання нових моральних правил.

7.  Виховувати суспільну мотивацію: бажання дарувати радість іншим, вболівати за інших дітей, людей, за спільну справу.

8.  Формувати цілеспрямовані моральні дії, самоконтроль.

9.  Виховувати усвідомлення наслідків своєї поведінки для себе і для інших, прищеплювати звичку діяти за моральними правилами, вміння застосовувати набутий досвід у нових умовах.

10.  Привчати до протидії порушення однолітками правил життя у колективі.

11.  Розширювати уявлення про емоційні стани людини: радість, сум, тривогу, про джерела її радості та причини суму, характер реакцій людей на добре ставлення до них і на грубощі, неувагу, байдужість; пробуджувати здатність співпереживати з персонажами творів тощо.

12.  Продовжувати закладати основи почуття власної гідності, сорому.

13.  Пробуджувати дружні, товариські почуття, запобігати появі негативних

переживань: зловтіхи, заздрощів тощо.

14.   Формувати образ належної поведінки, самооцінки.

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.