Програмові завдання:

художньо-мовленнєвий розвиток: розширити уявлення дітей про казку, як жанр усної народної творчості; продовжити  вчити придумувати свою казку з новими героями, використовуючи пряму мову; вправляти дітей у використанні засобів інтонаційної виразності,   доцільному поєднанні рухів та міміки;

рідна природа: закріпити та розширити знання дітей про домашніх та диких тварин, їх дитинчат, будову тіла, особливості поведінки, спосіб життя та живлення; виховувати гуманні почуття та любов до тварин;

мовленнєве спілкування: вчити дітей описувати тварин за картками-схемами; вправляти у придумуванні  питальних речень; активізувати словник назвами тварин і їх дитинчат, пестливими словами; збагачувати словник образними поетично-художніми виразами (котик-воркотик, песик-дружок, півник-співунець, курочка-чубарочка, баранчик-баранець, корівка-рябенька, коза-гостренькі  ріжки, поросятко-п'ятачок, курчатко-сонячний клубочок, качечка кривенька); розвивати діалогічне мовлення;

логіка: продовжити вчити дітей працювати із картками схемами; розвивати наочно-образне мислення в процесі вирішення інтелектуальних завдань та проблемних ситуацій;

образотворча діяльність: закріпити прийоми малювання нетрадиційними техніками з використанням різних матеріалів (на вибір дитини); розвивати естетичний смак.

Матеріал: бутафорська рукавичка, індивідуальні картки-схеми зображення диких тварин (лисиця, заєць, вовк, кабан, ведмідь, білка), маски-наголівнички домашніх тварин (для обігрування нової казки); матеріал для нетрадиційних технік малювання (на вибір).

Попередня робота: читання і розігрування казки «Рукавичка», заучування віршів про домашніх тварин.

Хід заняття

Всі мерщій збирайтесь, діти,

Домовляймось - не шуміти,

Не дрімати і не спати,

А активно працювати!

Всі готові? Тож гаразд!

Часу зовсім ми не гаймо,

В подорож у казку вирушаймо!

Вихователь. - Давайте сядемо рядком і поговоримо ладком.

- Діти, ви любите відвідувати ляльковий театр і дивитися лялькові вистави? (Відповіді дітей)

- Сьогодні я пропоную вам  стати акторами і зробити сюрприз для усіх діток - показати їм казку.

Адже всі ми - квасилівські казкарята,

Фантазери - хлопчики і дівчата.

Про все на світі хочем знати,

В незвичайній казочці побувати.

Казочко, казочко, ти приходь до нас!

Ми складемо казочку про своїх звірят.

Звучить тиха музика. Відкривається захована за ширмою бутафорська рукавичка.

Вихователь (здивовано).  - В яку це казочку ми з вами потрапили? (Рукавичка).

- Якими словами починається казочка, хто мені скаже? (Ішов дід лісом і загубив рукавичку)

- Пригадайте, будь ласка, хто перший побачив рукавичку? (мишка- норушка)

- А хто пристрибав потім? (жабка-скрекотушка)

- А хто ж прибіг згодом? (зайчик-побігайчик)

- А давайте заглянемо у рукавичку, може там хтось є?

Вихователь виймає з рукавички картки-схеми звірят і викладає їх на стіл.

Вихователь. - Та це ж якісь незвичайні чарівні картки-схеми! Давайте їх уважно розглянемо і відшукаємо,  хто тут захований?

Діти підходять до столу, вибирають собі картку-схему і розглядають її.

Вихователь. - Діти, як ви думаєте, хто заховався у ваших незвичайних картинках?

Діти по черзі відгадують зашифрованих звірят і описують їх.

Робота із картками-схемами. Опис звірів.

Вихователь (звертаючись до кожної дитини). - Хто заховався у твоїй картці-схемі? (Зайчик). Як ти здогадався (-лася), що у цій картці заховався зайчик? Чому ти так думаєш?

Дитина по символічних зображеннях на картці  описує зайчика (Наприклад. Це зайчик, бо його назва починається з букви «З».  Закреслений будинок означає, що зайчик не живе у будинку, а у лісі під кущиком. В нього є чотири лапи і довгі вуха. Тулуб покритий короткою сірою шерстю. Зайчик любить їсти моркву і капусту).

 Діти аналогічно відгадують і описують інших диких тварин із казки «Рукавичка».

Вихователь. - Діти, скажіть, будь ласка, хто прийшов першим до рукавички, а хто  останнім?

Вихователь пропонує складати повні речення.

- Як закінчилась казка? Хто пригадає?

Вихователь. - Молодці, ви запам'ятали всіх героїв казки.

- Ці тваринки свійські чи дикі? Чому ви так думаєте? (Міркування дітей)

Фізкультхвилинка

                                                                            Для звіряток ми усіх

Побудуєм гарний дім,

                  Ось такий високий,    (руки вгору)

                          Ось такий широкий,  (руки в сторони)

                             Двері щоб вузенькі,  (руки перед собою)

                   А поріг низенький.  (присідають)

                  Буде жити добре в нім,  (оплески)

               Буде весело усім.       (стрибки)

Вихователь. - Діти,  а давайте уявимо собі, що дідусь загубив рукавичку не в лісі, а у себе на подвір'ї, коли відкидав лопатою сніг.

- Як ви думаєте, хто б міг прибігти до рукавички?

Дидактична гра «Хто у кого?»

Мета: закріпити назви свійських тварин та їх дитинчат.

Вихователь називає тварину, а діти -  її малят. Наприклад,

у киці - кошенята,

у собаки - цуценята,

у курки - курчата,

у свинки - поросята,

у качки - каченята,

у кролиці - кроленята,

у корови - телята,

у кози - козенята

Дидактична гра «Назви лагідні слова»

Кішка весела, а кошенятко...(веселеньке)

Собака сердита, а цуценятко...(сердитеньке)

Кролик білий, а кроленятко...(біленьке)

Корова ряба, а телятко...(рябеньке)

Кіт рудий, а кошенятко...(руденьке)

Свинка рожева, а поросятко...(рожевеньке)

Дидактична гра «Чий голос?»

Кожна тваринка свою мову знає,

Нею маму вона шукає.

-  Давайте пригадаємо, як кажуть наші звірятка?

Кошенятко - няв-няв,

Цуценятко - гав-гав,

Поросятко - хрю-хрю,

Телятко - му-му,

Козенятко - ме-ме,

А лошатко - іго-го,

А дітки як кличуть маму? (мамо, матусю, мамусю і т. д.)

Вихователь. - Загралися ми з вами, діти. Час нам уже казку розпочинати, та своїм друзям її показати.

Поділ дітей на підгрупи: одні діти - актори, а інші - глядачі.

«Актори» одягають маски-наголівнички песика, котика, корівки, кози, баранчика, поросяти, півника, курочки, курчатки, качечки (на вибір).

Варіант нової казки «Рукавичка»

Вихователь (автор): Ходив дід по дворі та загубив рукавичку. Аж тут.

                                      Йде на вулиці сніжок,

                                      По снігу йде пес-дружок.

-  Діти, хто йде по сніжку? (пес-дружок)

Вихователь. - Побачив рукавичку та каже:

Собачка. - Я із ранку і до ранку,

          Сторожую дім на ганку.

          Я на всіх гарчу, лякаю,

          В дім чужих я не пускаю!

- А хто-хто в цій рукавичці живе?

- Тут я буду жити!

Вихователь. - Коли це йде котик-воркотик . Діти, хто прийшов до рукавички? (котик-воркотик). Та й питає:

Котик. - А хто-хто в цій рукавичці живе?

Собачка. - Я, собачка-дружок, а тих хто?

Котик. - А я котик-воркотик,

      Вуса, мов дротик,

      М'якенькі лапки,

      І ходжу без шапки.

- Пусти мене у рукавичку!

Собачка. - Заходь!

Вихователь. - Коли це іде корівка рябенька, побачила рукавичку, та й питає:

Вихователь. - Хто, хто в цій рукавичці живе?

Собачка. - Я собачка-дружок, а я котик-воркотик, а ти хто?

Корівка. - А я рябенька корова,

       Я виспівую чудово,

       Му-му-му,

       Молока кому?

- Пустіть мене у рукавичку?

Разом. - Заходь!

Вихователь. - Коли це біжить коза, та до рукавички:

Коза. - Хто, хто в рукавичці живе?

Звірі (по черзі). - Я собачка-дружок, а я котик-воркотик, а я корівка рябенька, а ти хто?

Коза. - Я коза - гостренькі ріжки,

             Я коза - швиденькі ніжки.

- Пустіть і мене у рукавичку!

Разом. - Заходь!

Вихователь. - Аж тут біжить баранчик та до рукавички:

Баранчик. - А хто, хто в цій рукавичці живе?

Звірі (по черзі). - Я собачка-дружок, а я котик-воркотик, я корівка рябенька, а я коза-гостренькі ріжки, а ти хто?

Баранчик. - Я баранчик- баранець,

            Круторогий молодець,

            Я баранчик і тебе,

            Я розважу співом бе-бе-бе!

- Пустіть мене у рукавичку!

Разом. - То заходь!

Вихователь. - Аж тут вибігло поросятко, та до рукавички:

Поросятко. - Хто, хто в цій рукавичці живе?

Звірі (по черзі). - Я собачка-дружок, а я котик-воркотик, я корівка рябенька, а я коза-гостренькі ріжки, я баранчик-баранець, а ти хто?

Поросятко. - Я поросятко, всім кажу,

            Дуже лагідно, хрю - хрю,

            Попереду - п'ятачок,

            Позаду - гачок,

            Посередині - спинка,

            А на ній щетинка.

            Хрю-хрю-хрю!

- Пустіть і мене у рукавичку!

Разом. - Заходь!

Вихователь. - Аж тут, хто це пісеньку таку заспівав: «Ку - ку - рі - ку?». Хто це, діти? (півник-співунець).  Побачив рукавичку, та й питає:

Півник. - Хто, хто в рукавичці живе?

Звірі (по черзі). - Я собачка-дружок, а я котик-воркотик, я корівка рябенька, а я коза-гостренькі ріжки, я баранчик-баранець, а ти хто?

Півник. - А я, півник-співунець,

      Червоненький гребінець.

      Досить спати на боку,

      День настав: ку - ку - рі - ку!

-         Пустіть і мене у рукавичку!

Разом. - Заходь!

Вихователь. - Коли це вибігла курочка -чубарочка, побачила рукавичку та й питає:

Курочка. - Хто, хто в рукавичці живе?

Звірі (по черзі). - Я собачка-дружок, а я котик-воркотик, я корівка рябенька, а я коза-гостренькі ріжки, я баранчик-баранець, я півник-співунець, а ти хто?

Курочка. - Я курочка-чубарочка,

          По двору гуляю,

          Зернятка шукаю! Ко-ко-ко!

- Пустіть і мене в рукавичку!

Разом. - Заходь!

Вихователь. - Коли це біжить курчатко-жовтенький клубочок, побачило рукавичку та й питає:

Курчатко. - Хто-хто в рукавичці живе?

Звірі (по черзі). - Я собачка-дружок, а я котик-воркотик, я корівка рябенька, а я коза-гостренькі ріжки, я баранчик-баранець, я півник-співунець, я курочка-чубарочка, а ти хто?

Курчатко. - А я, як сонячний клубочок,

           Я шукаю маму-квочку,

           Пі-пі-пі, пі-пі-пі,

           Ви не бачили її?

- Пустіть і мене в рукавичку!

Разом. - Заходь!

Вихователь. - Аж біжить по двору качечка кривенька, побачила рукавичку та й питає:

Качечка. - Хто-хто в рукавичці живе?

Звірі (по черзі). - Я собачка-дружок, а я котик-воркотик, я корівка рябенька, а я коза-гостренькі ріжки, я баранчик-баранець, я півник-співунець, я курочка-чубарочка, я курчатко-жовтенький клубочок, а ти хто?

Качечка. - А я качечка кривенька,

                   По дворику  походжаю,

          І водичку скрізь шукаю.

          Я щодня ходжу до річки,

          Бо не можу без водички!

- Пустіть і мене в рукавичку!

Разом. - Заходь!

Вихователь. - Аж тут виходить з хати бабуся, побачила дідову рукавичку та як гукне: «Ану віддайте моєму дідусеві рукавичку!». Почули звірі та й порозбігались, хто куди по подвір'ю.

Вихователь. - Діти, наша бабуся розсердилася через те, що звірята забрали дідусеву рукавичку, і він сильно замерз у руки. А давайте ми подаруємо дідусеві і його бабусі багато таких рукавичок. В мене їх дуже багато, але їх ще треба прикрасити, щоб були гарні і сподобалися бабусі і дідусеві. Хто мені допоможе їх розмалювати?

Самостійна робота дітей. Музикотерапія.

Вихователь пропонує готові форми різнокольорових рукавичок і різні матеріали для розфарбовування. Діти самостійно вибирають рукавичку і матеріали. По завершенню роботи знаходять пару своїй рукавичці і дарують дідусеві.

- Якими словами, діти, ми можемо закінчити нашу казку? (От і казочці кінець, а хто слухав. Молодець. Вам казочка, а мені бубликів в'язочка).

- Сподобалося вам наше заняття, діти?

- Давайте самі собі подякуємо за гарну роботу і старання.  Діти  плескають.

Вихователь. - А зараз я всіх - і звірят, і малят,  запрошую  до веселої гри.

Гра «Сопілочка» (під музичний супровід) 

З досвіду роботи Квасилівського ЗДО (ясла-садок)