Майстер-клас «Самобутня і неповторна писанка»

 

Вступне слово майстра про писанкарство                 «Село на нашій Україні, неначе писанка село…» 

Т.Г.Шевченко

А все починалося дуже давно, коли ще наші предки були дайбожичі (язичники). За віруваннями нашого народу перше яйце мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Тепер зрозуміліша стане казка про Яйце-Райце, з якого вийшло стільки всякої худібки. Яйце було пов’язане не тільки з магічними обрядами, а саме мало таємничі знаки. Таємничі для сучасників, тільки не для наших предків. Вони знали, що і як, і для чого розписувати. Звичайне куряче яйце, покрите символічними знаками та забарвлене фарбами веселки перетворювалося в унікальний скарб. Для народу, який займався виключно хліборобством, весняне воскресіння природи завдяки сонячній силі було важливою подією.

Щоб заворожити і привітати прихід весни, жінки розписували писанки. Тому найдревнішими знаками є знаки, в основі яких лежать символічні зображення Сонця – джерела тепла для всього живого на Землі. Не менш давнім вважається на писанці жіночий образ, який прийнято називати тепер «Берегинею». Жіноча фігура із зведеними догори руками зображує саму Велику Матір усього живого – богиню життя і родючості.

Найдавніші писанки, що дійшли до нас – глиняні з малюнком «безконечником», який відомий з часів неолітичної доби і застосовувався на кераміці. Однак, найбільш відоме для писанки звичайне куряче яйце з рослинним чи геометричним орнаментом і з нанесеними символами.  З приходом християнства в Україну, давні символи дістали нову додаткову інтерпретацію – християнську. Наприклад, трикутник чи яка-небудь трійця символізували триступеневе життя людини або елементи життя: воду, повітря, вогонь, а в християнській інтерпретації трикутник став Святою Трійцею.

Добавлено до старих мотивів нові: риба, церква та хрест. Квадратові хрести колись означали чотири сторони світу, а стало символом перемоги над гріхом і смертю. Крапочки колись означали небесні світила, а тепер – сльози Божої Матері. Смерекові гілочки чи інші рослини – символ вічної юності, здоров’я, буйної природи. Пшеничні колоски – символ врожаю. Квіти на писанці – душі ненароджених дітей, їх мали право розписувати бездітні жінки. Ламана лінія «безконечник», означає безперервне життя. У цьому орнаменті немає ні початку, ні кінця, він іде по колу…

Символічними були не тільки знаки, але й кольори. Червоне тло символізує радість життя, надію. Бронзове – уособлює землю, багату на дари. Біле з чорним – пошанування духів. Для кожного регіону України характерна своя колірна гама. За технологією виконання маємо різновиди: «крашанки» - яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником (відваром з лушпиння цибулі, кори дуба, різноманітного коріння); «крапанки» - які робили так: спершу яйце опускали в одну якусь фарбу, коли воно висихало, наносили крапки гарячого воску. Як віск охолоне, клали яйце у фарбу іншого кольору. Після висихання фарби яйце опускали у гарячу воду. Віск зникав і виходило напрочуд мальовнича композиція з різнобарвних цяточок.

Техніку виконання крашанок і писанок часто поєднували: яйце забарвлювали у якусь темну фарбу, потім тло розцятковували різнобарвними крапочками і поверх усього способом протравлювання наносили геометричний орнамент. Поширеними були і «мальовки» – яйця, розмальовані пензликом, а також «дряпанки» - крашанки, по яких голкою або іншим гострим предметом видряпувався орнамент.

Найскладніша технологія у писанки. Це воскова техніка, яка використовується при створенні писанок. Віск накладається на поверхню яйця зазвичай саморобним писачком. Писачок вмочують в розтоплений віск і наносять контури перших ліній орнаменту, що мають бути білими. Потім яйце занурюють у барвник. Так повторюють декілька разів, залежно від задуманої композиції. Пізніше яйце нагрівали у різні способи (у теплій печі, над свічкою) та м’якою тканиною стирали залишки воску. Для того, щоб писанка блищала, її натирали шкуринкою сала. Звичай розписувати писанки поширився по всьому світу, куди емігрували українці. В Канаді є пам’ятник українській писанці, а об’єднання українців Польщі щорічно влаштовує конкурси писанок…. Як довго писатимуться писанки, світ буде існувати. Ось така вона непроста, писанка.

 Підготувала вихователь Шевчук Н.С.