Семінар-практикум на тему «Формування художньо-продуктивної компетенції дошкільників»
Мета: продовжити вивчати зміст та структуру нової редакції БКДО з освітньої лінії «Дитина у світі культури».
Порядок дня:
1. Художньо-продуктивна діяльність дітей дошкільного віку та її вплив на всебічний розвиток особистості: психолого-методичний аспект (виступ-повідомлення вихователя-методиста Семенюк Р.Ф.).
2. Робота з картиною в ДНЗ: інноваційні підходи (методичні рекомендації вихователя Шевчук Н.С.).
3. Планування занять з образотворчого мистецтва (авторська школа майстра Надії Шевчук).
4. Практична частина:
- розв'язування творчих завдань за змістом картини-оригіналу та зміненої картини (вихователі всіх вікових груп);
- самоаналіз професійної компетенції вихователів (робота з картками-схемами самоаналізу).
Художньо-продуктивна діяльність дітей дошкільного віку та її вплив на всебічний розвиток особистості: психолого-методичний аспект
Ефективним шляхом всебічного гармонійного розвитку особистості є залучення дошкільників до художньо-продуктивної діяльності, яка включає образотворчу, музичну, театралізовану, художньо-мовленнєву діяльність. Ці види діяльності виконують функцію позитивно-емоційного збагачення, викликають емоції радості, захоплення, натхнення, витісняють тривожність, напругу, почуття безпорадності. Художньо-продуктивна діяльність задовольняє гостру потребу дітей у самовиявленні і є одним із найулюбленіших занять дошкільників. У цьому виді діяльності дошкільники виявляють високу зацікавленість і, що важливо, невелику стомлюваність. Ці фактори позитивно впливають на емоційний стан, загальний психічний розвиток дитини і разом з тим ця діяльність - є засобом всебічного розвитку дитини. Одним із центральних завдань виховання дітей у художньо-продуктивній діяльності є розвиток у них елементів творчості. Творчі здібності формуються у дітей поетапно. На початковому етапі здійснюється нагромадження знань та художніх вражень, набуття вмінь та навичок на заняттях, що є необхідним для самостійної художньої діяльності. І лише на подальшому етапі стає можливим виникнення творчого задуму, пошуку художніх засобів. Позитивні емоції посилюються, якщо вихователь організує практичне застосування дитячих робіт. Знання того, що краща робота може стати прикрасою, подарунком малюкам, експонатом виставки, стимулює дітей виявляти ініціативу, старанність, викликає бажання принести користь людям. У розвитку творчої активності велику роль відіграє предметне середовище, що оточує дітей. У збагаченні дітей художніми враженнями вихователю допомагають картини, діафільми, друковані посібники, твори прикладного, декоративного мистецтва, фотоальбоми тощо. Ця група матеріалів потребує обов'язкової участі дорослого на тому етапі, коли дітей знайомлять з ними. Навіть старші дошкільники не можуть самостійно сприймати особливості колориту, композиції, правильно визначати художню цінність предметів, що розглядаються. Крім того, дорослий, ознайомлюючи дітей з творами мистецтв, захоплююче розповість про історію димківської іграшки, зверне увагу на багату уяву опішнянських і петриківських майстрів. Одночасно педагог викличе у дітей бажання самим створити щось красиве для себе та інших. У старшому дошкільному віці, коли вже є певний багаж навичок художніх дій, у предметне середовище слід увести матеріали, які діти зможуть використовувати самостійно (мозаїка, музичні інструменти, різні види театру, матеріали для образотворчої діяльності, природний матеріал, маски-наголівники, елементи костюмів та декорації). Перераховані матеріали повинні відповідати віку дітей. Дуже важливо розмістити посібники в доступному для дітей місці, оскільки бажання займатись якимось видом художньої діяльності може виникнути в них у будь-який вільний від занять час. Специфіка цього виду діяльності полягає в тому, що саме під час вправляння в художніх уміннях діти реалізують індивідуальні творчі задуми. Це необхідно враховувати в організації самостійної художньої діяльності дітей. Правильно спланувати види художньої діяльності дітей, підготувати необхідні матеріали вихователю допоможуть індивідуальні бесіди з дітьми. Напередодні її проведення дорослий має поцікавитися, чим би хотіла зайнятися завтра кожна дитина. Доцільно використати методичний прийом нагадування (- Яке чудове свято нещодавно було! Як красиво співали і танцювали діти! А хто не танцював на святі, а хотів би? Хто хотів би заспівати? Або: згадайте діти, в якій галереї ми були? Що вам запам'яталося? Хто хотів би розмалювати глиняні іграшки?).Такий підхід відновлює в пам'яті дітей художні враження, викликає прагнення творити прекрасне. Для того, щоб у дітей з'явилося бажання займатися художньою діяльністю, необхідно створити творчий настрій. Це досягається відповідним розташуванням меблів та стимулюючих матеріалів. Створюючи атмосферу для художньої діяльності, слід виходити з основної мети її організації - розвитку індивідуальних нахилів та здібностей дитини. Основний принцип - атмосфера повинна сприяти художній діяльності та забезпечувати вільний вибір, без цього творчий процес неможливий. Не менш важливим є налаштовування дітей на якість кінцевого результату та повідомлення про те, де і як він буде використаний. Після того, як діти вибрали вид художньої діяльності за своїми інтересами, необхідно їх спонукати до творчого підходу її здійснення. Наприклад, вихователь може звернутися до дітей: «Намагайтесь вигадати та зробити з природного матеріалу таку іграшку, яку ми ще не робили. Ми виберемо найцікавіші та розмістимо на виставці «Сім кольорів дитинства». Або «Вигадайте візерунок та розфарбуйте серветки так, як ми ще цього не робили. Найоригінальніші серветки одержать у подарунок працівники кухні, які завжди турбуються про нас. Їм буде дуже приємно. Пофантазуйте!» Такий прийом активізує творчу уяву дошкільників, викликає позитивні прагнення принести радість людям. Серед принципів індивідуального підходу до дитини важливе місце посідає застосування заохочень. Розв'язанню основного завдання - розвитку художньо-творчих здібностей - допомагає правильна оцінка вихователем результатів дитячої діяльності. На відміну від оцінки, що дається на заняттях, основний акцент тут робиться не на охайності, правильності використання технічних прийомів, а на наявності в роботі елементів нового, творчого початку. Тому, під час оцінювання дитячих робіт дуже важливо виділити такі, які вирізняються оригінальністю, нехай навіть незначною. Як уже було зазначено, цим роботам необхідно знайти практичне застосування. Проте не можна забувати про інших дітей - усіх слід похвалити, у кожній роботі знайти позитивне. Прагнення дошкільників до художньої діяльності формується двома шляхами: по-перше, коли батьки свідомо впливають на виникнення інтересу до прекрасного, на формування у дитини відповідних умінь та навичок,і, по-друге, коли дорослі своїм прикладом надихають малюка, спонукають брати участь у спільній діяльності. Велику радість і багатство вражень здатні принести дошкільникам творчі виставки робіт, що виконані спільними зусиллями батьків і дітей. Роль гідів на таких виставках можуть виконувати самі діти. На перегляд бажано запросити батьків і дітей, які не брали участі в оформленні виставки. Це допоможе залучити їх до художньої діяльності. Існує два основних підходи до вирішення вихователем такої ситуації, коли дитина відмовляється брати участь у СХД. Перший - авторитарний, коли вихователь примушує дитину виконувати те, чого їй в даний момент не хочеться робити. Другий - демократичний: педагог дозволяє дитині вибрати ту діяльність, яка приваблює її. Такою діяльністю звичайно буває гра. В разі авторитарного тиску на дитину її художня діяльність втрачає творчий момент, адже прояви художньої творчості неможливі в атмосфері відсутності свободи вибору; у дитини може остаточно зникнути інтерес до примусової діяльності. Щодо демократичного підходу, то звичайно він більше враховує індивідуальний стан, потреби дитини, проте не сприяє залученню її до художньої діяльності, тобто педагогічна мета цього специфічного моменту в загальній системі виховної роботи в дошкільному закладі не досягається. Однак вихователь, враховуючи актуальний психічний стан дитини, може використати й третій варіант підходу до розв'язання зазначеної проблемної ситуації - творчий. Насамперед, необхідно з'ясувати причини, через які дитина відмовляється від образотворчої діяльності, адже, як відомо, діти її дуже полюбляють. Для цього необхідно розібратися у деяких моментах психології художньої діяльності. Відсутність бажання займатися художньою діяльністю може виникнути в тих випадках, коли дитина напередодні мала певний досвід незадоволення своїх потреб у цьому виді діяльності або не впевнена у своїх можливостях щодо успішного її виконання. Так може трапитись, якщо дитина з певних причин тривалий час не відвідувала дитячий садок та відстала від інших дітей групи у засвоєнні художніх умінь та навичок. Це могло призвести до того, що дитина була незадоволена своєю роботою на фоні робіт інших дітей, або ж вихователь необережно аналізував роботи цієї дитини, не врахувавши ситуації. Тобто причиною небажання займатися художньою діяльністю є тимчасове переживання неуспіху. У таких випадках можна застосувати такий прийом, як спільна художня діяльність вихователя й дитини. Наприклад, вихователь пропонує: « Давай з тобою удвох зробимо красиву аплікацію на рушничок. Якщо він буде красивим, а я на це дуже сподіваюсь, ми подаруємо його працівникам кухні». Діти, як правило, живо відгукуються на будь-яку можливість спільних із вихователем дій. До того ж, дитина знає: вихователь завжди прийде на допомогу, коли щось не виходитиме. Надалі з такою дитиною необхідно розвивати систему індивідуальної роботи з метою надолуження нею пропущеного, використання прийомів заохочення. Ще однією причиною відрази дитини до художньої діяльності може бути перевтома, погане самопочуття, як фізичне, так і психічне. Тому дитині більше хочеться погратися, адже саме гра оптимізує настрій, загальний стан малюків. У такому випадку доцільно використати прийом включення художньої діяльності у гру. Наприклад, дитина розпочала гру «Сім'я». Педагог може спрямувати сюжет таким чином, ніби сім'я чекає гостей, тому необхідно накрити стіл красивою скатертиною. Але виявляється, що скатертини у шафі нема. Вихователь запевняє дитину, що та може сама її виготовити з квадратного аркушу паперу (розмалювати його). Таку пропозицію малюки приймають як елемент гри та охоче включаються в художню діяльність. При цьому педагог підкреслює, що треба постаратися для того, щоб скатертина сподобалася гостям. Безумовно, після того, як дитина закінчить художню діяльність, слід продовжити гру та помилуватися новою скатертиною від імені «гостей». Або ж можна порадити дитині, щоб вечір для «гостей» пройшов приємно, заспівати для них свою улюблену пісню. Звичайно, не існує готових методичних «рецептів» на всі випадки життя, проте якщо вихователь буде уважним до психічного стану дитини, її настрою, потреб, інтересів та виявить при цьому педагогічну винахідливість, можна сподіватися на успішне розв'язання будь-якої проблемної ситуації у виховному процесі. А художньо-продуктивна діяльність забезпечує ефективність педагогічного процесу та сприяє всебічному розвитку дітей. |
Пам'ятка з організації художньо-продуктивної діяльностіт в групах дітей переддошкільного і дошкільного віку
1. Програмові завдання до занять художньо-естетичного циклу і їх тематика мають бути пов'язані з порами року; принцип заглиблення в тему НВБ потребує визначення єдиної тематики занять з малювання, ліплення, аплікації.
2. Гнучко змінювати завдання з образотворчої діяльності (полегшувати, ускладнювати, пропонувати іншу тематику) відповідно до вікових можливостей дітей та їх рівнів розвитку.
3. Заняття з малювання проводити в камерній обстановці, розташувавши 2-3 дитячих столи так, щоб діти сиділи разом з вихователем ніби за одним великим столом. Обов'язково вводити захоплюючу, чарівну вступну частину заняття з мотивацією наступної художньої діяльності дітей (з молодшого дошкільного віку).
4. Для занять з образотворчої діяльності обов'язково розподіляти дітей на підгрупи (5-6 дітей); з підгрупою дітей, які не беруть участь у художній діяльності, працює помічник вихователя. Заняття в І молодшій групі краще проводити парами або з малою групою дітей (3-4 дитини), тривалістю до 12 хвилин.
5. При малюванні, ліпленні забезпечувати захист одягу дитини (фартушки, балахон художника тощо). Забезпечити в групі постійно діючу «художню студію» з відповідними матеріалами для самостійної творчої роботи дітей (з молодшого дошкільного віку).
6. Для ліплення використовувати глину, пластилін, солоне тісто, а починаючи з середньої групи - пластику, вологий пісок, парафін, віск. Для малювання використовувати готовий кольоровий папір або заготовлений вихователем чи старшими дітьми (гуашеві фарби з клеєм ПВА). Для аплікації використовувати різні матеріали: кольоровий папір, тканину, фольгу, природний матеріал. Для конструювання використовувати будівельний матеріал та конструктори, папір, картон, природний матеріал.
7. Форми організації образотворчої діяльності: заняття (теоретичні або мистецтвознавчі; практичні або зображувальні; комбіновані (взаємозв'язок художньої теорії та естетичної практики); комплексні, інтегровані). За видами художньої практики в дитячому садку пропагуються такі заняття: малювання, ліплення, аплікація, конструювання, архітектурна діяльність, декоративна діяльність.
8. Для занять з образотворчої діяльності необхідно мати затемнення на вікнах для показу слайдів; діапроектор та колекцію слайдів з творами відомих художників; магнітофон або програвач, добірку репродукцій картин, аудіозаписи музичних творів. Під час занять різними видами образотворчого мистецтва має бути відповідний темі заняття музичний супровід.
9. Знайомити дітей з виробами за мотивами народної кераміки: васильківської, петриківської, косівської, опішнянської, яворівської, ужгородської.
10. Діти можуть малювати на альбомних листках, на аркушах різної форми і розміру, на різних предметах (коробках, ящиках, камінцях, шпалерах), використовуючи різні техніки малювання: традиційні, нетрадиційні.
11. Розвивати у дітей вміння милуватись предметами народного декоративного мистецтва, рушниками, картинами, які прикрашають приміщення дитячого садка та домашню оселю; спонукати дітей радіти результатам своєї роботи, емоційно відгукуватися на твори мистецтва. Роботами дітей мають прикрашатися приміщення групи, дошкільного закладу.
12. Для ефективного розв'язання завдань за освітньою лінією «Дитина у світі культури» необхідно створити повноцінне, змістовне і багатоваріативне розвивальне середовище з достатньою кількістю навчально-методичного забезпечення освітнього процесу.
Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.
Завдання, методи і прийоми при ознайомленні дошкільників з репродукціями художніх картин
У процесі ознайомлення дошкільників з репродукціями художніх картин розв'язуються такі завдання:
- формування здібностей художнього бачення картини;
- формування цілісного емоційного сприймання її змісту;
- розвиток естетичних уявлень і почуттів;
- виховання оцінювального сприймання змісту картин;
- збагачення словника яскравими образними виразами, епітетами, метафорами, порівняннями.
Методи та прийоми, які використовуються при ознайомленні з творами образотворчого мистецтва:
- розглядання репродукцій картин чи серії картин, ілюстрацій під керівництвом вихователя;
- пояснення (в ході перших бесід для уточнення деталей);
- мовчазне сприймання картини;
- створення ситуації виклику (непряме запрошення дитини до самостійних дій, провокування і спонукання дітей до активності за рахунок надання їм нових можливостей);
- запитання вихователя за змістом картини;
- бесіда за змістом твору;
- самостійні висловлювання дітей;
- складання описових розповідей про певні частини картини;
- розповідь вихователя;
- уточнення, пояснення, доповнення;
- читання віршів, уривків прозових творів, які по змісту співпадають з певним твором живопису;
- виставки художніх творів на ту чи іншу тему чи виставка творів одного художника;
- вікторина на закріплення знань про художників та їх твори;
- екскурсії в музеї, на виставки, у картинну галерею;
- самостійне розглядання дітьми ілюстрацій, репродукцій картин, тематичних альбомів (наприклад, «Творчість М.Приймаченко»);
- пригадування картин, літературних творів за подібністю;
- порівняння, зіставлення зображеного на картині з власним досвідом;
- знаходження фрагмента, зображеного на картині, відповідно до опису вихователя чи художнього слова;
- «входження» дітей у світ картини; виокремлення об'єктів, зображених на картині, та встановлення різного рівня залежностей між ними (хмаркою - небом, гілкою - стовбуром, снігом - ялинкою тощо);
- занурення в образ людини на портреті;
- «уявна подорож» за змістом картини;
- персоніфікація неживих об'єктів; (Наприклад: «Я - річка, Я багато чого бачу на своєму шляху, бо течу по горах і долинах, через ліси і поля, міста і села»...);
- уявлення себе на місці конкретного героя та розповідь від його імені (що він відчуває, як би він себе повів...);
- метод адекватних емоцій, які відповідають стану зображеної людини;
- інтерактивний метод «мікрофон»;
- метод акцентування на частинах зображеного (очі, руки, обличчя, одяг, взуття тощо);
- експериментування з картиною (заміна героїв, зміна зовнішнього вигляду героя, внесення в картину нових елементів, вилучення об'єктів живої-неживої природи тощо);
- складання віртуальних (уявних) діалогів між героями картини;
- вихід за межі зображеного на картині (Що відбувалося до, і що могло б відбутися з героями, природою, погодою після зображеного на картині);
- уявне обстеження картини (відчути запах, почути звуки, доторкнутися до предмета чи об'єкта тощо);
- метод багатоканальної діяльності (задіюванням різних аналізаторів при сприйманні картини);
- вирішення проблемних завдань за змістом картини (- Як ви здогадалися? Що могло б статися далі? В яку пору дня художник малював картину? Який настрій був у художника? Якою була погода?); інтерактивний метод «Дерево рішень» або метод розв'язання проблем;
- придумування своєї назви картини (пошук іншої, біль вдалої і точної назви твору живопису);
- ствердження - провокація (навмисна помилка вихователя при описі картини чи її частини);
- метод творчих завдань (Наприклад, порівняти вираз обличчя мами до того, як ти зробив приємне або неприємне, і після цього);
- введення нового героя (об'єкта) в картину;
- порівняння 2-3 картин за змістом;
- опора на власний досвід дитини (прийом апперцепції);
- метод музичного супроводу;
- пластичний етюд (дітям пропонується увійти в стан героя: повторити його позу, міміку, а потім розповісти про свої відчуття);
- придумування компліментів (яблуку, вазі, листочку, берізці, річці тощо);
- дидактичні ігри («Впізнай за описом», «Яка картина зайва», «Вистав натюрморт», «Склади з частин ціле», «Знайди розбіжності», «Спільне-відмінне» та ін.); тощо.
За допомогою цих методів і прийомів ознайомлення з картинами закладається базис особистісної культури дошкільника. Дитина усвідомлює себе суб'єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобуті враження, а й переносити їх у життя, збагачувати власним досвідом.
Добірка орієнтовних творчих запитань для роботи з картиною
- Як ви здогадалися, що художник змалював осінню (зимову, весняну, літню) природу?
- Які почуття відчував художник, коли писав картину?
- Який настрій був у художника?
- Як художник ставиться до героїв (персонажів) своєї картини? Кого він любить (розуміє, засуджує)?
- Яку погоду зобразив художник? Як ви здогадалися?
- Якими кольорами передано осінь (весну літо, зиму)?
- Про що мріють (згадують) герої картини?
- Чому на картині так багато жовтого (білого, зеленого, сірого, синього) кольору?
- Що тебе радує на картині?
- Що тебе засмучує на картині?
- Що добре, а що погано на картині?
- Що ти знаєш про це дерево (кущ, тварину)?
- Яку назву цій картині дав би ти?
- Що вам подобається у цьому куточку картини?
- Скільки живих об'єктів на картині?
- Скільки неживих об'єктів на картині?
- Що ти можеш розповісти про...?
- Чому падає листя з дерев?
- Що б ви хотіли додати на картині? Що забрати? Чому?
- Про що перемовляються між собою берізки (дуби, яблучка, полуниці, ведмеді, ялинки під снігом, листочки на деревах тощо)?
- Як би ти вчинив на місці дівчинки (хлопчика, ведмедика, річки тощо);
- Як поводилися герої картини? Чому?
- Що б ти порадив хлопчику?
- Що б ти порадив дівчинці?
- Що відбулося раніше?
- Що може бути пізніше?
- Чи правильно вчинив (вказати героя картини)? Чому ти так вважаєш?
- По чому видно, що погода вітряна (сонячна, дощова, морозна, тепла, холодна, похмура)?
- Про що нам розповідають ці картини?
- Як називаються картини про природу? (пейзаж). Картини, на яких зображено «тихе життя» натури? (натюрморт). Картини із зображенням людей? (портрет).
- Які кольори переважають на картині? Чому?
- В якому куточку картини тобі хотілося б зупинитися (посидіти, присісти, відпочити, пострибати)?
- Що відбувається з листям на деревах (травою, бурулькою, квітами)?
- Чому осінь називають золотою?
- Що ти можеш сказати про воду в річці (засніжену ялинку; персики на столі; про хлопчика, який отримав двійку; про дівчинку, яка стоїть у кутку і т.д.)?
- Що найбільше тобі подобається на картині?
- Що найбільше привернуло твою увагу?
- Що саме на картині художник зобразив частково, не повністю? (річка, дерево, дорога, кущ, небо, озеро і т.д.)?
- Що художник не намалював, а воно є? (сонце, блискавка та ін.)? Як ти здогадався? (бо тінь біля дерева; бо у дівчинки розтріпане волосся і гнуться дерева тощо).
- Якими кольорами можна передати радість, смуток, гнів?
- Чому сумує небо?
- Що бачить у сні сніговичок? Про що він мріє?
- Чому сумує восени ялинка? Чому для неї осінь не підготувала свою сукню?
- Про яку таємницю розповів ялинці вітерець?
- Що відчувають долоні, коли торкаються стовбура (листочка, снігу, води)?
Послідовність та характер запитань до дітей залежать від віку дітей, їх підготовленості, досвіду та завдань заняття. Найскладнішими для дітей є запитання, пов'язані з оцінкою емоційного стану героя, описом настрою, особистісних якостей персонажів, що пов'язано з недостатністю в словниковому запасі слів та словосполучень. А тому такі запитання до дітей варто ставити у старшому дошкільному віці.
Кількість запитань за змістом картини у молодшому дошкільному віці має складати не більше 3 - 4-х, у старшому - до 8-10. Важлива не стільки кількість запитань, а їх різноманітність.
Творчі завдання для роботи з картиною, що піддалася змінам
1. Виявити знання дитиною змісту оригінального зображення на картині.
2. Виявити вміння дитини співставляти змінену картину з її оригіналом.
3. Знаходити та називати відсутні на зміненій картині елементи, які присутні в оригіналі.
4. Знаходити та називати добавлені елементи на зміненій картині.
5. Спонукати дітей до внесення власних змін на оригінальній картині.
6. Виявляти особистісне ставлення до змін на картині.
7. Спонукати дітей до творчих розповідей за зміненою картиною.
Підготувала вихователь Шевчук Н.С.
Орієнтовна добірка репродукцій художніх картин для використання в ДНЗ
Молодший дошкільний вік
І.Шишкін: «Дубовий гай», «Ранок у сосновому лісі»; С.Жуковський «Золота осінь»; С.Шишко «Осінь»; М.Глущенко «Зимовий день»; З.Шолтес «Зима на Верховині»; О.Шовкуненко «Повінь. Конча-Заспа»; В.Непийпиво «Яблуневий цвіт»; В.Бакшеєв «Березовий гай»; Є.Чарушин - малюнки звірят; І.Левітан «Золота осінь»; М.Тимченко «У морі»; В.Котляров «На дні морському»; О.Пишненко-Злиденна «Тамниці підводного царства»; М.Дерегус «Зимовий пейзаж»; П.Кончаловський: «Бузок», «Полуниця», «Рожеві яблука на круглому столі», «Квіти і плоди»; Є.Гапчинська «Пустомелики»; М.С.Ткаченко «Весна»; А.Куїнджі «Рання весна»; Т.Яблонська «Яблуні у цвіті»; Н.Білокінь «Калина»; В.Павленко «Калина»; Т.Пата «Зозуля на калині»; К.Трутовський «Одягають вінок»; В.Габда «Співають весняні струмочки».
Середній дошкільний вік
С.Жуковський «Золота осінь»; С.Шишко «Осінь»; М.Глущенко «Зимовий день»; З.Шолтес «Зима на Верховині»; О.Шовкуненко: «Повінь. Конча-Заспа», «Квіти», «Натюрморт з кавуном»; В.Непийпиво «Яблуневий цвіт»; В.Бакшеєв «Березовий гай»; Євген Чарушин - малюнки звірят; І.Шишкін «Зима. Ліс», «Дуби», «Ранок у сосновому лісі», «Дубовий гай» (для порівняння); І.Левітан «Золота осінь», «Весна. Велика вода»; Т.Яблонська «Весна»; А.Куїнджі «Березовий гай»; П.Кончаловський: «Бузок», «Полуниця», «Рожеві яблука на круглому столі», «Квіти і плоди»; К.С.Петров-Водкін «Яблука на червоному тлі»; І.Рєпін «Яблука»; О.Х.Новаківський «Натюрморт»; В.Попович «Волошки»; Г.Світлицький «Троянди»; В.Грищенко «Білі лілеї»; М.С.Ткаченко «Весна»; І.Є.Грабар «Лютнева лазур»; А.Куїнджі: «Рання весна», «Березовий гай»; М.Дерегус «Зимовий пейзаж»; І.Шишкін: «Зима. Ліс», «Зима», «Дуби», «Ранок у сосновому лісі», «Золота осінь»; Р.Гансалес: «Осіння велопрогулянка», «На підйомі»; О.Шупляк «Дві пташки»; Ф.Панко «Дивна курка»; В.Глущенко «Півень у квітах»; М.Тимченко «Райський птах», «Птахи між калиною»; М.Приймаченко: «Волошки у синій вазі», «Соняшники з бджолами», «Соняшники та горох», «Соняшник життя», «Квіти у вазі», «Хатні зорьки», «Лісова павлина», «Фантастичний птах», «Красуня», «Птах», «Квіти з очима», «Фантастичний звір», «Чорний звір», «Звір»; І.С. Їжакевич «Мама йде!»; К.Трутовський «Одягають вінок»; К.Білокур «Кавун. Морква. Квіти»; В.Непийпиво «Яблуневий цвіт»; Т.Яблонська «Яблуні у цвіті»; О.Саврасов «Граки прилетіли»; В.Бакшеєв «Голуба весна»; В.Габда «Співають весняні струмочки»; О.Кульчицька «Берізки»; О.Шовкуненко «Квіти», «Натюрморт з кавуном»; Н.Білокінь «Калина»; В.Павленко «Калина»; Т.Пата «Зозуля на калині».
Старший дошкільний вік
С.Шишко: «Осінь над Дніпром», «Осінь», «У парку восени», «Падолист», «Соняшники», «Осінній мотив», «Осінні квіти», «Парк узимку»; Й.Бокшай: «Осінь. Радванський ліс», «Цвіте терен»; Т.Яблонська: «Яблуні у цвіті», «У парку», «Скирти», «Ранок», «Весна», «Застудилася», «Зимовий день у Седневі», «Льон», «Берези», «Весняний етюд»; І.Марчук: «Зима. Останній промінь», «Парк осінньої ночі», «Мереживо зимового дня»; І.Грабар: «Біла береза», «Березневий сніг», «Лютнева лазур», «Березень», «Березневий сніг», «Березова алея», «Зимовий ранок», «Останній сніг»; В.Непийпиво: «Верби та осокір у весняній купелі», «Яблуневий цвіт», «Яблуневий рай», «Айстри та яблука»; М.Дерегус: «Зимовий пейзаж»; В.Бакшеєв: «Березовий гай», «Голуба весна», «Зимовий пейзаж», «Іній»; О.Саврасов: «Граки прилетіли», «Зимовий пейзаж», «Бездоріжжя», «Зимова ніч»; А.Куїнджі «Рання весна»; П.Піанда «Вітряний день»; К.Маковський «Діти втікають від грози»; М.Бурачек «Яблуні у цвіту»; М.Врубель «Бузок»; А.Матіс «Червоні рибки»; П.Кончаловський: «Бузок», «Полуниця», «Рожеві яблука на круглому столі», «Квіти і плоди»; Т.Шевченко: «Автопортрет», «Берег Дніпра», «Жіночі портрети», «Селянська родина», «Катерина», «Портрет Кейкуатової», «Біла хата», «Водяний млин», «Село зимою», «Глухомань»; І.Рєпін: «Портрет М.П.Третьякова», «Бабка», «Портрет дочки», «Яблука», «Яблука та листя»; В.Сєров: «Дівчинка з персиками», «Автопортрет»; І.Івасюк: «Мати», «Весна», «Вечір», «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Жнива», «Кубанські козаки у Львові», «Біля криниці», «Відпочинок»; В.Васнецов: «Іван-царенко на сірому вовкові», «Богатирі», «Альонушка»; С.Світославський:«Вітряк», «Дніпровські пороги», «Воли на ниві»; Н.Самокиш «Материнство»; О.Кульчицька: «Краса України», «Берізки», «Діти на леваді»; К.Прутковський: «Дівчинка з гарбузом», «З хмизом»; К.Білокур: «Осінь», «Надвечір'я», «Натюрморт з колоссям та глечиком», «Осінній натюрморт», «Калина» та ін.; С.Жуковський: «Золота осінь», «Осінь. Дорога»; М.Глущенко: «Зимовий день», «Київські каштани», «Весна у Києві», «Квітучий сад», «Ранок на Дніпрі»; З.Шолтес: «Зима на Верховині», «Зима в Карпатах», «Зимовий пейзаж»; О.Шовкуненко: «Повінь. Конча-Заспа», «Дуби», «Квіти», «Натюрморт з кавуном»; Є.Чарушин - малюнки звірят; І.Шишкін: «Зима. Ліс», «Зима», «На Півночі дикій», «Дуби», «Ранок у сосновому лісі», «Дубовий гай» (для порівняння), «Золота осінь», «Тиша»; І.Левітан: «Золота осінь», «Весна. Велика вода», «Останній сніг», «Березень», «Осінь»; А.Куїнджі: «Березовий гай», «Вечір на Україні», «Місячна ніч на Дніпрі»; М.Приймаченко: «Волошки у синій вазі», «Соняшники з бджолами», «Соняшники та горох», «Соняшник життя», «Квіти у вазі», «Хатні зорьки», «Лісова павлина», «Фантастичний птах», «Красуня», «Птах», «Квіти з очима», «Фантастичний звір», «Чорний звір», «Звір», «Буслики прилетіли»; Марія Катаріна Війк «Усвідомила»; М.С.Ткаченко «Весна»; І.С. Їжакевич «Мама йде!»; О.Х. Новаківський «Натюрморт»; С.О. Григор'єв «Воротар»; В.В.Микита «Ягнятко»; З.Є.Серебрякова: «За туалетом», «Перед грозою», «Автопортрет»; Ф.П.Решетніков «Знову двійка»; К.С.Петров-Водкін: «Вранішній натюрморт», «Яблука на червоному тлі»; Д. Шавикін «Портрет Н. Забіли»; І.Крамський «Портрет Шевченка»; І.Бродський: «Опале листя», «Біля колодязя»; І.К.Айвазовський: «Схід місяця у Феодосії», «Чорне море», «Буря», «Місячна ніч у Криму»; В. Яценко «Рання весна»; В.Габда «Співають весняні струмочки»; Г.Собачко: «Тривога», «Український віночок», «Вихор», «У червоному полі»; М.Тимченко: «Верби», «Зимовий пейзаж», «В Седневі», «Птахи між калиною», «Райський птах», «Птахи між калиною», «Ведмідь на пасіці», «Букет», «Чорний птах»; К.Волобуєв «Натюрморт»; С.Васильківський: «Весна на Україні», «Село над річкою», «Хати взимку»; М.Пимоненко: «Жниця», «Останній промінь», «Перед грозою»; Н.Білокінь «Калина», декоративні розписи; В.Павленко «Калина»; Т. Пата «Зозуля на калині» та інші декоративні розписи; К.Трутовський «Одягають вінок»; Ю.І.Жуковський «Синя вода. Золота осінь»; І.Труш «Самотня сосна»; Ю.Бенедюк: «У зимову пору», «На схилі», «Зимові сутінки»; В.Д.Орловський «Село»; Л.Шелудько «Сонячний день»; П.В.Лабенок «Весна»; Д.Левицький «Портрет М.А. Дьякової»; В.Гузиніна «Материнська ласка»; О.Шилова: «Балерина», «Балерина Людмила Семеняка»; А.Соколов: «Ранок на Марсі», «Будівництво місячної електростанції»; А.Чебикін «Мрія здійснилася»; М.Кравець «Червоні квіти»; В.Попович «Волошки»; Ф.Панко: «Дивна курка», «Сині квіти»; В.Глущенко: «Півень у квітах», «Соняхи», «Все для тебе, кохана»; О.Пишненко-Злиденна: «Лісові вогники», «Таємниці підводного царства», «Коники гривасті - красені казкові»; В.Шкуринський: «Зимова казка», «Червоні маки»; Н.Павлюченко «Зимовий струмок»; А.Камінська «Моя сестричка»; Є.Гапчинська: «Куряче щастя», «Ранкова гімнастика», «Я на морі», «Я слухаю море», «Кавунчик», «Пустуни», «Це мої цукерочки», «Пустомелики»; В.Орловський «Затишшя»; О.Шупляк «Окриленість»; Г.Світлицький: «Автопортрет», «Білі троянди», «Троянди», «На дніпровському причалі», «Хата», «Марусина хата»; О.Чеботару «Троянди»; Д.Левиццький «Портрет старого»; Ю.Калашний «Кожному мила своя сторона»; О.Сльота «Щедра осінь»; В.Павлович «Волошки»; С.Герасимов «До осені»; О.Купляк: «Окриленість», «Дві пташки»; Р.Гонсалвес «Осіння велопрогулянка»; О.Попінова «Зимовий сад»; В.Ященко «Рання весна»; С.Бондар «Садок вишневий коло хати».
Підготували: вихователь-методист Семенюк Р.Ф., вихователь Шевчук Н.С.
Розділи
- Правила прийому до закладу дошкільної освіти
- Управлінська діяльність. Прозорість та інформаційна відкритість закладу
- Методична служба
- Освітня діяльність. Інклюзивна освіта Моніторинг якості освіти
- Медичне обслуговування
- Фізкультурно-оздоровча робота
- Музична скарбничка
- Психологічна служба
- Створення сучасного розвивального простору ЗДО
- Інформація про використання публічних коштів