Здоров'язбережувальна технологія - казкотерапія: що ми про це вже знаємо?

Казка - це своєрідна модель світу для дітей дошкільного віку, загальнотеоретична конструкція пошуку шляхів особистості.

Казкотерапія - це метод, у якому казкова форма застосовується для інтеграції особистості, розвитку її творчих здібностей, удосконалення взаємодії з навколишнім світом.

У дошкільному віці у дітей переважає наочно-дійове та наочно-образне мислення. Казкові історії дають можливість розповісти про будь-що у вигляді ненав'язливих цікавих і захоплюючих сюжетів. Тому інформація, запропонована у такому вигляді, дуже легко, без опору сприймається дітьми. Ось чому саме з допомогою казок діти засвоюють необхідні моделі поведінки, вчаться реагувати на життєві ситуації, підвищують рівень знань про себе й оточуючих, адже казки більш зрозумілі їм, порівняно з поясненням педагогів та батьків.

Крім того, широке використання казок позитивно впливає на збагачення словника дошкільників специфічними казковими зворотами, фразеологізмами. Тексти казок допомагають дітям правильно будувати діалоги, впливають на розвиток зв'язного мовлення, роблять мову дітей емоційною, образною. Тобто казка є засобом мовленнєвого розвитку.

Отже, казкотерапія сприяє розвитку у дошкільників:

• активності;
• самостійності;
• емоційності;
• творчості;
• зв'язного мовлення.

Будь-яку казку можна опрацьовувати приблизно за такою схемою:

1.Моральний урок. Діти на основі бесіди за змістом казки повинні сформувати моральний урок для користування у подальшому житті.

2.Виховання добрих почуттів. Діти відповідають на питання: «На кого б ти хотів бути схожим? Чому? Кому співчуваєш? Кого засуджуєш?» і т.д.

3.Мовна зарядка. Дидактичні ігри: «Знайди зайве слово в ланцюжку слів», «Придумай іншу назву казки», «Лисичка яка..?» і т.д.

4. Розвиток мислення та уяви. Придумати нову кінцівку казки, відшукати аналогію, змінити характер героя і т.д.

5. Казка і математика (казкові герої і геометричні фігури, порядкова і кількісна лічба, порівняння за величиною, складання задач тощо).

6. Казка і ОБЖД. На основі казок діти вчаться правил безпечної поведінки вдома, на вулиці, з незнайомцями.

7. Казка і зображувальна діяльність. Конструювання, аплікація, малювання, ліплення, за змістом казок і т.д.

Одну й ту ж саму казку з дітьми можна опрацьовувати протягом трьох років (у молодшій, середній і старшій групах), все залежить від завдань. Адже, казка - це ніби «багатошаровий пиріг». Кожен шар має свій сенс. У будь-якому віці можна знайти відповідь на питання, що хвилює в цей час.

Зазвичай, робота над казкою починається з ознайомлення дітей зі змістом казки, бесіди про те, що знаходиться на поверхні. Це перший аналітичний етап у роботі з казкою. Технологія дуже проста: потрібно запропонувати малюкові відповісти на запитання: Хто? Що? Де? Коли? Як?

Тут варто застосувати такі методи і прийоми:

• читання (краще розповідання) казок;
• розгляд ілюстрацій;
• колективне обговорення дій та вчинків персонажів;
• переказування.

Другий етап - оперативний, проміжний. Діти виконують різноманітні завдання на основі відомої казки:

• розповідь казки від імені казкового героя (наприклад, якби казку «Колобок» розповіла Лисиця);
• ігри-емпатії (уяви, що ти зайчик, Коза-Дереза);
• ігри-інсценізації, ігри-драматизації;
• різні види театру (пальчиковий, фланелеграф, настільний, театр рукавички, іграшки, тіньовий);
• рухливі ігри за мотивами казок;
• складання пазлів, розмальовки;
• дидактичні ігри (наприклад, «З якої казки?», «Виправ помилку в казці», «Відгадай казку за схемою», «Сходинки доброти», «Потяг турботи», «Хто у світі найтихіший?»);
• поради казковим героям;
• ігри-бесіди із казковими героями;
• виготовлення ілюстрацій до казок, ліплення казкових героїв;
• входження в роль позитивного героя (А як би вчинив ти?)
• перевиховування негативних героїв;
• різноманітні вікторини, ігри на зразок «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг» і т.д.

Цей етап - підготовчий, він спонукає дитину до творчості, до творчого пошуку.

Третій етап - творчий. Саме на цьому етапі доцільно використовувати освітньо-виховну технологію ТРВЗ. Відповідно до цієї теорії діти мають навчитися по-своєму не тільки сприймати зміст казки, але й творчо змінювати хід подій.

Тут варто застосовувати такі методи і прийоми як:

• написання листа казковому герою;
• складання казок за серією картинок;
• змінювання характеру героя (Вовк став добрим у казці «Троє поросят»);
• змінювати місця, часу, події (Колобок в Африці, Колобок в країні Букляндії);
• переплутування казкових сюжетів і героїв (Як семеро козенят врятувалися від Вовка в Рукавичці);
• переставляння картинок;
• придумування нової кінцівки казки (Колобок, поки котився по лісу, засох, і Лисичка зламала зуби, захотівши з'їсти його...);
• введення нового героя в казку (Що зміниться в сюжеті?);
• складання задач за казками;
• складання казки за схемою, за опорними словами, за геометричними фігурами, за ігровою обстановкою;
• «прогулянка» в минуле чи майбутнє казкових героїв (Якою була Баба-Яга, коли була дівчинкою? Чому вона стала злою? Як зміниться характер і життя Кози-Дерези після того, як її вигнали із Зайчикової хатки?);
• домалювати казкового героя або середовище в якому він мешкає;
• виготовлення книжок-саморобок;
• театралізовані вистави, спектаклі;

На цьому робота над казкою не закінчується. Казки живуть усюди. Ними можна наповнити усе життя маленької «чомучки», все залежить від творчості педагога. Казкотерапія - це не один окремий сеанс, а клопітка робота з певною метою - дати дитині дошкільного віку те, що необхідно: свободу думок, бажань, почуттів. Казки допомагають долати страхи, невпевненість, допомагають фантазувати, приймати нестандартні рішення та розуміти, що при бажанні всього можна досягти.

Отож, якщо виявите трохи терпіння і фантазії, розповідаючи дітям казку, вони віддячать вогником цікавості в очах і любов'ю у своїх маленьких серцях. 

Підготувала вихователь Бенюк О.В.