Сьогодні все частіше в дошкільних закладах з'являються вихованці, яким немає ще й 3-х років. Цей вік досить особливий. Він потребує від педагогів спеціальних знань та різнобічної підготовки. Дедалі частіше вихователі груп раннього віку переконуються у тому, що дуже мало сьогодні друкується методичної літератури та посібників для роботи з дітьми саме цього віку. А та методична література, якою користуються вихователі груп раннього віку протягом останніх 10-20 років, значною мірою застаріла і потребує ретельного перегляду. Застаріли погляди на можливості дітей раннього віку і на способи та методи освітньо-виховної роботи з ними.

Основний шлях розвитку малюка 3-го року життя - правильна організація предметно-ігрового середовища та розвитку сенсорних здібностей дитини (це забезпечує високу ефективність розвитку дітей). Правильно створене предметно-ігрове середовище дає дитині шанс на реалізацію її внутрішніх потреб, сприяє усуненню вередувань і поступовому виробленню уміння управляти своїми рухами та поведінкою.

Загальноприйнята істина - пріоритетним в ранньому віці є засвоєння прийнятих способів використання предметів та розвиток мовлення. Отже, предметно-ігрове середовище у групах дітей раннього віку має бути облаштоване таким чином, щоб діти мали вільний доступ до всього ігрового матеріалу, обмацували його, розглядали з усіх сторін (колір, форма, величина, призначення) та обігравали доти, доки є інтерес до того чи іншого предмета. Здатність використовувати предмети дає можливість кожній дитині найповніше розкривати свій внутрішній потенціал в процесі вільної самостійної діяльності. Малюк прагне до самостійної діяльності, потребує допомоги вихователя використовувати предмети, які обов'язково мають бути привабливі, яскраві, різнокольорові, розвивати інтерес до них та дій з ними, привертати дитячу увагу, давати дитині свободу, необхідну для її розвитку.

В групових кімнатах має бути правильний підбір та розстановка меблів (на рівні зросту та очей дітей). Користування меблями, які не відповідають зросту дітей, призводить до тяжких наслідків: сидіння за високими чи низькими столами, на високих чи низьких стільцях сприяє викривленню хребта, розвитку короткозорості, перевантаженню нервової системи. Весь ігровий матеріал має бути розташований на відкритих полицях на рівні очей дитини та на столах, до яких у неї є вільний доступ.

Перелік ігрових матеріалів для дітей раннього віку:

• посуд (столовий, чайний);
• будівельний матеріал (великий, малий);
• конструктори;
• яскраві гумові та пластикові іграшки із серій: "Дикі тварини", "Свійські тварини", "Птахи", "Транспорт", "Ляльки", "Предмети побуту" тощо;
• стіл для книжок та ілюстрацій, картинок (предметних, сюжетних);
• стіл для акваріума;
• настільно-пальчикові театри, фланелеграф;
• сенсорний столик для ігор з піском та водою, у який встановлено таз;
• сенсорний столик для розміщення дидактичного матеріалу та посібників до занять із сенсорного встановлення та ін.

Для розвитку рухів та активізації самостійної діяльності дітей у групі дітей  3-го року життя варто розмістити гірку та диванчик, будиночок (металевий каркас, обтягнутий кольоровим полотном) для розгортання сюжетно-рольових ігор типу: "Сім'я", "Дитячий садок", "В гості до ляльки (зайчика, ведмедика)", «День народження ляльки Каті» тощо.

Перед облаштуванням приміщення групи дітей раннього віку вихователям потрібно обов'язково ознайомитись із змістом «Типового переліку обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок дошкільного навчального закладу» (друге видання доповнене) (див. ж-л "Дошк. вихов." №10, 11/2002); Методичних рекомендацій "Підбір та використання іграшок для дітей раннього віку в ДНЗ" (див."Дошк. вихов." №5/06); Методичних рекомендацій до програми розвитку та виховання дитини раннього віку "Зернятко" ст. 74-75; статті Л.Лохвицької "Розвивальне середовище для дітей раннього віку" (див. ж-л "Дошк. вихов." №11/03).

На жаль, сьогодні ще в Україні  не налагоджено випуск спеціальних ігор і картин для дітей раннього віку. Із тих, які ще можна використовувати в роботі з малюками, і що були видані в 70-80-х роках, можна назвати серію картин Г.Ф.Лози "Картинки для дітей раннього віку" (-К:, Рад. школа,1975).

Планування навчально-виховної роботи в групах дітей раннього віку за будь-якою діючою програмою принесе очікувані результати лише за умови диференційованого підходу до вивчення індивідуальних особливостей кожної дитини. Щоб виховна робота в групах раннього віку була ефективною, розвивальною, давала поштовх розкриттю здібностей малюків, заохочувала до пізнання, її варто здійснювати розумно, у певній системі та послідовності, з урахуванням особливостей та рівня розвитку кожної дитини. Основний критерій, яким потрібно керуватися при плануванні освітнього процесу - встановлення зв'язку між змістом занять з різних розділів програми (різних видів)  та іншими видами діяльності  малюків у повсякденні. Один з найголовніших принципів планування -  повторюваність, завдяки чому у дітей раннього віку формується система знань, розвиваються сенсорні та пізнавальні здібності. Отже, складаючи перспективне планування, потрібно дотримуватися комплексного підходу, інтеграції видів діяльності та повторюваності матеріалу.

Вихователі групи дітей раннього віку навчальний рік, як правило, розпочинають зі складання списку дітей та визначення термінів контролю за їх нервово-психічним розвитком, який є необхідним для виявлення у кожної дитини "зони найближчого розвитку" і своєчасного та правильного передбачення перспективи подальшого розвитку малюка, планування індивідуальної роботи по вдосконаленню певних умінь і навичок, необхідних конкретній дитині. Терміни контролю за нервово-психічним розвитком дітей  

3-го року життя визначають у такому порядку: від 2-2,6 року, від 2,6-3 років. Оцінка розвитку дітей здійснюється у перших 2-3 тижні вересня, в кінці грудня та на початку січня, в кінці травня за такими показниками:

-                     розвиток активного мовлення;

-                     сенсорний розвиток;

-                     розвиток гри і дій з предметами;

-                     розвиток образотворчої та конструктивної діяльності;

-                     розвиток рухів;

-                     виховання навичок самостійності.

Рівень розвитку вихователь виявляє в процесі спостереження за дитиною у ході різних режимних моментів, а також під час спеціально встановленої ситуації (методика К. Печорu, Г. Пантюхіної, Л. Голубєвої та ін.). Якщо в садочку є психолог, то виявлення рівня розвитку дитини за допомогою спеціального діагностування може здійснювати він. За результатами контролю за нервово-психічним розвитком дітей визначається група розвитку кожного малюка - перша, друга, третя, четверта. Немає сенсу оголошувати батькам результати обстеження нервово-психічного розвитку дітей, але залучати їх до розвитку своєї дитини треба обов'язково. Показники вивчення вихователь фіксує на початку або в кінці книги планування навчально-виховної роботи з дітьми, після чого формує підгрупи дітей (молодша, старша) за психологічним віком для подальшого планування занять за підгрупами дітей, щоразу починаючи заняття з молодшої підгрупи. Розподіл дітей на підгрупи за психологічним віком необхідні вихователям саме для здійснення в повному обсязі індивідуалізації та диференціації освітнього процесу.

Правильно організований контроль за нервово-психічним розвитком дітей раннього віку і подальша робота із формування вмінь та навичок (з огляду на результати обстеження) є важливим засобом систематичного підвищення рівня роботи з дітьми, запорукою їх своєчасного розвитку. Результати фіксації показників нервово-психічного розвитку дітей 3-го року життя можуть бути показані у таблиці (можливі й інші варіанти таблиць).

ПІБ

Вік дитини

Активне мовлення

Сенсорний      розвиток

Гра

Конструювання

Розвиток образотворчої         діяльності

Навички

Розвиток рухів

Інші спостереження

Група розвитку

пластилін

олівець

фарби

1

2

3

1

Останні роки у фаховій періодиці розглядаються питання планування роботи з дітьми раннього віку за програмами "Зернятко"та Базовою програмою, однак не в повній мірі. Кожний дошкільний заклад має власні доробки та свій підхід щодо планування навчально-виховної роботи з дітьми. На жаль, ці підходи часто суперечать один одному і не враховують сучасних вимог до планування роботи з малюками в умовах особистісно-орієнтованої дошкільної освіти, гуманізації освітнього процесу, широкого розмаїття новітніх педагогічних технологій та інноваційних підходів до роботи з дітьми раннього віку.

В окремих дошкільних закладах і досі  вважають за доцільне планування освітнього процесу в групах дітей раннього віку на два тижні, що дає підстави для кращого засвоєння дітьми матеріалу. В інших - тематичне планування на щодень, враховуючи тематику навчально-виховного блоку на тиждень. На нашу думку, цей варіант планування є найбільш вдалим і ефективним. Вибір сьогодні - за вихователем, і у цій роботі треба враховувати, насамперед, можливості дітей групи, рівень їх розвитку, побажання батьків та інші педагогічні інтереси. І, що найголовніше, план навчально-виховної роботи з дітьми раннього віку має забезпечувати інтегрований, цілісний підхід до виховання та розвитку малюка, збалансованість різних форм активності дитини, її успішну соціалізацію та набуття життєвої компетентності.

На практиці досить успішно впроваджується два види планування навчально-виховної роботи з дітьми раннього віку - за основними режимними моментами першої і другої половини дня та за видами діяльності дітей і лініями розвитку (див. додатки). Найбільш ефективною формою в більшості практиків вважають щоденне планування навчально-виховної роботи з малюками за наявності перспективної сітки занять та ігрової діяльності на місяць. (Л. Гураш, Т. Науменко).  Це дає можливість вихователю враховувати недоліки виховного процесу попереднього дня, ретельно планувати індивідуальну роботу на наступний день, виходячи з конкретних умов (побажань та інтересів дітей; темпу їх розвитку; погодних умов; творчого натхнення вихователя, музкерівника,  інструктора з фізкультури; рекомендацій практичного психолога; побажань батьків; наявності відповідного предметно-розвивального середовища; зміни вихователя чи його тимчасової заміни тощо).

Перспективне планування сітки занять та ігрової діяльності на місяць дає можливість передбачати роботу обох вихователів, підвищує їхню відповідальність не тільки за кінцевий результат засвоєння дітьми програмного матеріалу за даний період, але й за окремі етапи розвитку і виховання кожної дитини. І  головне,  перспективне планування дає можливість обом вихователям бачити систему роботи з розвитку, навчання та виховання дітей, а також зі зміцнення предметно-розвивального середовища у групі (вихователь заздалегідь готується до своїх занять, продумує хід, дидактичний матеріал чи готує атрибутику до ігор). Перспективним планом забезпечується системність педагогічної роботи  у наступних аспектах:

• встановлення зв'язку між її окремими видами і формами, змістом занять з різних розділів програми;
• між заняттями і роботою вихователів з дітьми у повсякденному житті;
• між заняттями і грою;
• між підготовчою роботою до занять і тими програмовими завданнями, які передбачено вирішити на занятті безпосередньо;
• між заняттями і міні-заняттями, що їм передують;
• між заняттями та індивідуальною роботою з дітьми тощо.

Щомісячно перед календарним плануванням навчально-виховної роботи у групі дітей раннього віку доцільно планувати:

-                      тематику навчально-виховних блоків та підтеми усіх днів тижнів місяця ( 4 НВБ );

-                     по 2 комплекси ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну   (з ускладненнями);

-                     заходи щодо просвітницької роботи з батьками (вид, тема, термін проведення);

-                     комплекс загартовувальних процедур (вид, норма, перебіг);

-                     довготривалі спостереження, цільові прогулянки та екскурсії (об'єкт, мета, матеріал, основні запитання);

-                     ігрову діяльність (рухливі ігри) (назва, мета, атрибути, матеріал та обладнання);

-                     трудову діяльність (вид, мета, інвентар);

-                     розваги (фізкультурні, музичні, літературні): вид, тема, дата;

-                     перспективне планування організованої навчально-пізнавальної діяльності (занять): розділ програми, тема, тип, вид, програмові завдання (навчальні,розвивальні, виховні);

-                     організація розвивального середовища (предметного, природного, соціального);

-                     планування навчально-виховної роботи, спрямованої на розгортання 1-2-х сюжетно-відображувальних ігор (перелік завдань).

Вихователі можуть не вносити до сітки занять на місяць тематику і завдання музичних занять. Плануючи фізкультурні заняття, доцільно вказувати їх тематику (назви вправ з основних рухів та рухливої гри із основної частини заняття) та завдання, які розкриваються в календарних планах інструктора з фізкультури, з метою забезпечення наступності у роботі вихователів та інструктора з фізкультури.

Важливо дотримуватися переліку та складу занять на тиждень, часу їх проведення, співвідношення занять за характером  ті змістом, вимог до розподілу занять відповідно до державних стандартів.

На сьогоднішній день ще збережена занятійна модель організації освітнього процесу в усіх вікових групах, в тому числі і в групах дітей раннього віку.

Можливі варіанти розкладу занять (індивідуальних, індивідуально-групових, групових) для дітей раннього віку на тиждень:

1.    Понеділок. Рідна природа/ художня література. Фізкультура.

         Вівторок. Мовленнєве спілкування. Музика.

         Середа. Цікава математика/ конструювання. Фізкультура.

         Четвер. Дитина і навколишній світ. Малювання.

         П'ятниця. Ліплення/аплікація. Музика.

                                                                    (за В.А. Юристою, М.О. Терещук)

2.      Понеділок. Розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім. Музика.

         Вівторок. Сенсорика. Фізкультура.

         Середа. Розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім.  Малювання.

         Четвер. Ліплення/аплікація. Музика.

         П'ятниця. Конструювання. Фізкультура.

                                                                                                (за Т.Науменко)

3.     Понеділок. Соціальне оточення + конструювання. Фізкультура.

         Вівторок. Розвиток мовлення + аплікація. Музика.

         Середа. Сенсорика + ліплення. Музика.

         Четвер. Рідна природа + малювання. Музика.

         П'ятниця. Розвиток мовлення + театр.

                                                                        (за Л.М.Олійник, І.А.Романюк)

4.     Понеділок. Емоційно-соціальний та пізнавальний розвиток. Фізичний розвиток.

         Вівторок. Мовленнєвий розвиток. Музичний розвиток.

         Середа. Екологічний розвиток. Фізичний розвиток.

         Четвер. Художньо-естетичний розвиток. Музичний розвиток.

         П'ятниця. Емоційно-соціальний та пізнавальний розвиток.   Художньо-естетичний розвиток.

                                                                                        (за Л.М.Шинкаренко)

5.     Понеділок. Ознайомлення з довкіллям та розвиток мовлення. Фізкультура.

         Вівторок. Музичне заняття. Конструювання.

         Середа. Малювання. Сенсорне виховання.

         Четвер. Ознайомлення з довкіллям та розвиток мовлення. Фізкультура.

          П'ятниця. Музичне заняття. Ліплення/аплікація.

                                                                                            (за Л.П.Павловою)

6.     Понеділок. Ознайомлення з довкіллям та розвиток мовлення. Музика.

         Вівторок. Сенсорне виховання. Фізкультура.

         Середа. Ліплення/аплікація. Музика.

         Четвер. Малювання. Музика.

         П'ятниця. Валеологія/українознавство. Музика.

                                                                            (за Л. Русан, Г. Колосінською)

7.     Понеділок. Сенсорика/конструювання. Музика.

         Вівторок. Мовленнєве спілкування. Фізкультура.

         Середа. Малювання. Художньо-мовленнєва діяльність.

         Четвер. Ліплення/аплікація. Фізкультура.

         П'ятниця. Валеологія/українознавство. Музика.

(з досвіду роботи Квасилівського ДНЗ  Рівненської області)

8.     Понеділок. Художньо-мовленнєва діяльність. Фізкультура.

         Вівторок. Малювання. Музика.

         Середа. Ознайомлення з довкіллям та розвиток мовлення. Фізкультура.

         Четвер. Сенсорика. Ліплення/аплікація.

         П'ятниця. Конструювання. Музика.

                                                                                                   (за К.Крутій)

Практика роботи з дітьми дошкільного віку, зокрема і раннього, доводить доцільність і необхідність планування і проведення інтегрованих занять. З досвіду роботи різних дошкільних закладів району, області, України бачимо різні варіанти інтеграції освітнього процесу. Кожен з них заслуговує на увагу, бо є надбанням того чи іншого колективу, і приносить свої плоди. Поки немає єдиних вимог до планування і проведення інтегрованих занять, пропонуються лише творчі напрацювання педколективів ДНЗ.

Пропонуємо один із підходів до забезпечення інтеграції освітнього процесу в групах дітей раннього та дошкільного віку: чітко визначити тему інтегрованого заняття і  скласти програмові завдання з того розділу програми, якuй є пріоритетним  згідно розкладу (наприклад, ознайомлення з довкіллям);  передбачити додаткові програмові завдання з інших, на вибір, розділів програми, які будуть підпорядковуватися єдиній темі заняття. Слід пам'ятати про наскрізне планування мовленнєвих завдань та планувати завдання з розвитку мовлення на заняттях з усіх розділів програми. Програмові завдання інтегрованого заняття складаються і записуються до кожного розділу програми (виду діяльності дітей) окремо. Тематика інтегрованих занять підпорядковується тематиці навчально-виховних блоків та підтемі дня.

Планування навчально-виховної роботи в групах дітей раннього віку має відповідати низці сучасних вимог:

1.                Навчання дітей здійснювати як в повсякденному спілкуванні педагога і дітей, так і в процесі керівництва різними видами дитячої діяльності і на спеціально організованих заняттях згідно розкладу (вказувати тип, вид заняття, програмові завдання, матеріал).

2.                В першу половину дня варто проводити не більше 2-х занять тривалістю не більше 30 хвилин.

3.                У зв'язку з ускладненням змісту дошкільної освіти, її модернізацією заняття з будь-якого розділу програми можна проводити тематичними циклами, інтегруючи і комбінуючи їх відповідно до теми НВБ. Лише після різнобічного вивчення однієї теми можна переходити до розгляду іншої та її планування. За умов, якщо вихователі ведуть заняття блоками (тематичними циклами), розклад занять може бути гнучким. Тематику таких циклів можна черпати з "Витоків мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку" А.Богуш, зокрема з розділу "Словникова робота", та чинної програми  з її відповідними розділами.

4.                Якщо більшість дітей не засвоїла нового навчального матеріалу після пропонованого циклу занять, потрібно провести роботу у цьому напрямі на наступних заняттях чи використати інші аналогічні види діяльності та ігри.

5.                З кожного розділу програми згідно розкладу достатньо передбачати по одному заняттю на тиждень. Планувати на одному занятті таку кількість програмових завдань, з якими діти могли б бездоганно справитися до наступного спеціально організованого заняття, якому передує клопітка індивідуальна робота із засвоєння матеріалу попередньої теми.

6.                Щоденно варто планувати індивідуальну роботу з мовленнєвого спілкування (2 рази на тиждень з кожною дитиною) та за потребою (з використанням дидактичних ігор) - з інших розділів програми.

7.                Якщо дитина випереджає своїх ровесників, виконала програму своєї вікової групи, з нею варто займатися за програмою ІІ молодшої групи або за іншою індивідуальною програмою, якій дана експертна оцінка вищестоящою установою.

8.                Заняття в ранньому віці проводяться лише  по підгрупах. Першою на заняття запрошується молодша підгрупа. Для старшої підгрупи в календарному плані завжди варто передбачати ускладнення до занять. Старша підгрупа займається під наглядом помічника вихователя (няні-санітарки).

9.                Форма проведення заняття має бути виключно ігровою. Слід пам'ятати: не можна дитині дозволяти довго сидіти на одному місці в одному положенні, навіть якщо їй це дуже подобається. Необхідно змінювати види діяльності. А тому, плануючи заняття і його етапи, необхідно обов'язково враховувати дану вимогу.

10.           Заняття з фізкультури та музики можна проводити разом з усіма дітьми, надаючи питомої ваги індивідуальній роботі з ними.

11.           Раціональніше і ефективніше потрібно використовувати можливості прогулянок для всебічного і гармонійного розвитку малюків: стимулювання їх розумових операцій; розвитку активного мовлення; збагачення чуттєвого досвіду; розвитку спостережливості, уваги, пам'яті, просторової орієнтації; удосконалення різноманітних рухів тощо. Тому, організовуючи першу прогулянку, слід ретельніше планувати її обов'язкові структурні компоненти:

-                     різноманітні спостереження у довкіллі (їх тривалість - 7-1О хв.);

-                     дидактичні завдання з різних розділів (їх тривалість - 3-4хв, повторюваність - кілька разів протягом однієї прогулянки);

-                     трудові дії самих дітей (до 10-20 хв);

-                     рухливі ігри та рухові вправи (3-4 гри різної рухливості, повторюваність гри - 4-5 разів).

Під час вечірньої прогулянки вихователь додатково зайнятий зустріччю з батьками, тому спеціально планувати організоване спостереження і трудові дії дітей не варто. На прогулянках потрібно ефективніше використовувати час для індивідуальної роботи з окремими дітьми, планувати індивідуальні заняття з різних розділів програми.

Активніше планувати на прогулянці свята та розваги (театри, народні ігри, хороводи, зустрічі з казковими героями тощо), дослідницько - пошукову діяльність.

12.           В режимі дня знаходити час для планування індивідуальних ігор-занять на вирішення завдань логіко-математичного змісту, а також включати окремі завдання з формування елементарних логіко-математичних понять у дітей до інтегрованих і комбінованих занять (сенсорики, конструювання, мовленнєвого спілкування, образотворчої діяльності тощо), забезпечуючи багаторазову повторюваність ігор-занять у різних варіантах (змінити іграшки, посібники, місце проведення, мету, матеріал).

13.           Максимально планувати роботу з ознайомлення малюків з дитячим фольклором (кожна гра-забавлянка має тривати 2-3 хвилини). З дітьми розучувати невеликі утішки, забавлянки, авторські вірші, що є не спеціально організованою діяльністю на занятті, а літературним супроводом щоденного буття дитини, бесід, спостережень, побутових процедур (купання, годування, одягання, вкладання спати, пробудження тощо). Багаторазове повторення вірша призводить до його мимовільного запам'ятовування дитиною. Малі фольклорні жанри потрібно записувати у плані.

14.           Планувати більше ігор-занять з читання дітям художньої літератури (це їх досить розвиває), активніше використовуючи театр (1-2 рази на місяць). Щоденно планувати читання знайомої казки (протягом З-5хв). Читання нових казок та оповідок планувати 2-3 рази на місяць.

15.           До кожної гри-заняття, виду діяльності дітей (гри, праці, спостереження, слухання, образотворення) обов'язковою є мотивація, яку слід продумувати і планувати заздалегідь.

16.           При плануванні спеціально організованих ігор-занять можна використовувати такий варіант організації навчання дітей: поки вихователь займається з молодшою підгрупою, старші граються і готуються до заняття під наглядом помічника вихователя (няні-санітарки); потім вихователь працює зі старшою підгрупою, а молодші граються і допомагають помічнику вихователя підготувати матеріал до наступного заняття. Педагог знову займається з малятами, залишаючи старших під наглядом помічника; потім малята збираються на прогулянку з помічником, а вихователь проводить друге заняття зі старшою підгрупою. Після заняття педагог виходить з молодшою підгрупою на прогулянку, а старша підгрупа під наглядом помічника починає одягатися. Однак, організація навчання дітей за підгрупами може бути ефективною лише за умови активної участі в ньому помічника вихователя і чіткого розподілу обов'язків між помічником і педагогом. Вихователь повинен щоразу продумувати і планувати етапи цієї співпраці, готувати необхідний для кожного заняття добір дидактичного матеріалу.

17.           З усією групою можна планувати такі заняття (фронтальні, групові - до 15 дітей):

-                     розгляд картини і розповідь за нею;

-                     читання деяких художніх творів і бесіда за ними;

-                     розповідання казок;

-                     дидактичні ігри з іграшками та предметами;

-                     перегляд діафільму;

-                     екскурсії-огляди;

-                     спостереження;

-                     показ театрів (різних видів).

18.           Один раз на квартал доцільно планувати екскурсії в природу, з метою спостереження за її змінами у різні пори року (зазначати об'єкт, мету, матеріал, основні запитання до дітей);

19.           Не менше 3-х разів на тиждень слід планувати індивідуально­диференційовану роботу з фізичного розвитку дітей.

20.           Планувати різновиди ігрової діяльності:

-                     рухливі ігри (7-8 щоденно, включаючи ігри на прогулянках);

-                     дидактичні ігри (до 19-20 на тиждень)

-                     настільно-друковані ігри (щоденно);

-                     народні ігри (2-3 на тиждень);

-                     будівельні ігри (щоденно);

-                     ігри з піском і водою (2-3 рази на тиждень в ігровому куточку);

-                     сюжетно-відображувальні ігри (не менше 2 разів на тиждень).

Плануючи різноманітні ігри, слід занотовувати у календарному плані назву, мету, матеріал та обладнання.

21.           Широко планувати сюжетні фізкультурні та музичні заняття, на яких закріплювати пізнавальні знання дітей, отримані на попередніх заняттях.

       22.  При плануванні усіх видів занять з розвитку мовлення з дітьми раннього віку слід враховувати те, що розвиток активного мовлення кожної дитини - першочергове завдання вихователя. А тому не варто зловживати надмірною кількістю запитань, щоб не затягувати заняття та не перевтомлювати дітей. Виходити слід з того, що одне загальне запитання і одна хорова відповідь дітей має обов'язково сполучатися з 3-4 індивідуальними (це значно підвищує насиченість заняття, допомагає залучити до роботи всіх дітей, з'ясувати, хто з них не засвоїв матеріал, з ким варто планувати індивідуальну роботу).

         Варто застерегти педагогів від шаблонного планування, під час якого копіюються минулорічні плани, готові методичні розробки з друкованих посібників, конспекти занять без урахування особливостей своєї групи, можливостей предметно-розвивального середовища, творчого потенціалу вихователя, індивідуальних можливостей дитини тощо. Календарно-перспективне планування освітнього процесу, найперше, має бути раціональним, об'єктивним, диференційованим та індивідуальним.

         Вихователь повинен бути гнучким у реалізації запланованого і орієнтуватись не тільки на те, що записав, а й на реальне життя дітей в конкретний час, їх інтереси, бажання, настрій. Однак, реалізація плану не повинна залежати від поганого настрою самого вихователя. В цей день йому на роботу краще не виходити...

Список кращої літератури,

              рекомендованої для використання при плануванні освітнього процесу

в І молодшій групі

1.            Науменко Т.І. Планування роботи з дітьми раннього віку. 2-ге вид.,  - К.: Вид. дім "Шкіл. світ", 2005.

2.            У світі музики. Газ. "Дитячий садок"№ 173-174 (серпень, 2002р.).

3.            Виховуємо здорову дитину. Газ. "Дитячий садок" №173-174 (серпень, 2002р.).

4.              Юриста В.А., Терещук М.О. Перспективне планування роботи з дітьми першої молодшої групи - Т.: Мальва-ОСО, 2006.

5.            Олійник Л.М., Pоманюк І.А. Я працюю з малюками. - Х.: Вид. "Ранок", 2007.

6.            Шинкаренко Р.Т. Календарно-тематичне планування навчально-виховного процесу в першій молодші групі. "БВДС" №10, жовтень 2007; №11, листопад 2007.  

7.            Малишко М.В. Монтессорі - ключ до світу. - Т.: Мальва-ОСО, 1998.

8.            Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Програма та методичні рекомендації. Богуш А.М. - К.: 1998.

9.            Олійник Л.М. Ознайомлення дітей раннього віку із сенсорними еталонами. Ж-л "Дошк.вих," .N2 6, 1996.

10.       Програма розвитку та виховання дитини раннього віку "Зернятко".

 О.Л. Кононко. - К.: Кобза, 2004.

11.       Рухливі ігри для дітей першої молодшої групи. "БВДС", №21,січень 2001.

12.       Шийко Е. Розвивальні ігри та вправи (для дітей третього року життя). "Палітра педагога" №23, 2000.

13.       Богініч О.Л. Зростаємо дужими// Дитина. Методичні рекомендації виховання і навчання дітей 3-го року життя. - К.: 2001.  

14.       Пантюхина Г.В., Печора К.Л., Фрухт З.Л. Диагностика нервно-психического развития детей первых трех лет жизни. - М., 1979.

15.       Методичні рекомендації до програми розвитку виховання дитини раннього віку ."Зернятко". О.Л Кононко. - К.: Кобза, 2004.

16.       Кочерга О. Психофізіологія дітей 1-3 років / Показники нервово -психічного розвитку.  - К.: Bид. дім "Шкіл. світ", 2006.  

17.       Методичні рекомендації. О. Трусова. Газ."Дит. садок" № 32(128), серпень,2001. 

18.       М.Петрова. Газ. "Дит. садок" 23-24 (407-408), червень, 2007.

19.       Мовленнєвий розвиток дітей раннього віку. Перспективне планування занять з мовленнєвого спілкування. Р.Семенюк (з досвіду роботи Квасилівського ДНЗ Рівнеського району, Рівненської області). «ПП» №5, 2009; №1, 2010

20.       Перспективне планування занять з українознавства в  молодшій групі.

Р.Семенюк (з досвіду роботи Квасилівського ДНЗ Рівненського району, Рівненської області). "БВДС №19-20, 2005 

21.       Планування: ранній вік. О. Войткова, Л. Гураш, Т. Науменко. Газ. "Дит.садок" 29-30 (173-174), серпень, 2002.

22.       Планування навчально-виховної роботи з дітьми раннього віку. Т. Вороніна, І. Стеценко, М. Мосієнко. Бібліотека «Шкіл. світ»,2009.

23.       Розвиваємо, навчаємо, виховуємо дитину третього року життя: методичний посібник / Кузьмук Л. І. та ін. ; за ред. Т. І. Поніманської. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2013.