ФОРМУЄМО МИСТЕЦЬКО-ТВОРЧУ КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКІВ 5-го року життя РАЗОМ З БАТЬКАМИ. Групова консультація

 Мистецько-творча компетентність - це: здатність дитини практично реалізувати свій художньо-практичний потенціал; отримувати бажаний результат творчої діяльності; елементарно застосовувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної художньої діяльності.

Мистецько-творча компетентність дитини формується як результат реалізації емоційно орієнтованої моделі мистецької освіти. Її основою є діалогічність як спосіб існування та розвитку особистості; здатність створювати художні образи, засновані на особистісній якості образного пізнання світу; спільну діяльність дорослого і дитини в мистецькому середовищі. Головною метою мистецької освіти є гармонійний розвиток особистості, формування ціннісного ставлення до краси, загальної культури, що є основою моральності, а також творчого підходу до життя.  

Формування мистецько-творчої компетентності передбачає розвиток у дитини таких якостей як спостережливість та емоційність. Провідним методом, спрямованим на набуття цих якостей, є паузи споглядання та паузи вслуховування. Вони допомагають відчути радість, здивування, зацікавлюють, дають можливість пізнати щось нове.

Складовою мистецько-творчої компетентності є художньо-продуктивна (малювання, ліплення, аплікація). Які ж потреби стимулюють виникнення художньо-продуктивної діяльності? По-перше, потреба в самореалізації, по-друге - в одержанні естетичного задоволення. Під час художньо-продуктивної діяльності формуються базові якості дитини: сприйнятливість, самостійність, допитливість, гідність, самовладання, відповідальність, креативність, свідомість у  ставленні до зображання.

Уміння, якими має оволодіти дитина 5-го року життя з образотворчої діяльності:

-  уміє користуватися художніми матеріалами, знаряддям та обладнанням для малювання, ліплення, аплікації, конструювання (гуаш, акварель, пензлі різних номерів, кольорові олівці, фломастери, крейда, пластилін, глина, воскові олівці, солоне тісто, тонований та білий папір формату А-4, клей, ножиці, репродукції картин, ілюстрації, природні та залишкові матеріали тощо);

-  знає властивості цих матеріалів та знарядь, усвідомлює зображально-виражальні можливості кожного з них, знає особливості та правила їх зберігання, усвідомлює важливість дотримання цих правил;

-  має уявлення про елементи образотворчої «мови» та може назвати їх (лінія, крапка, пляма, колір, рух, форма), жанри живопису (пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістичний) та види образотворчого мистецтва (живопис, графіка, книжкова ілюстрація, скульптура, народна іграшка);

-  знає, що розпочату роботу слід доводити до кінця; усвідомлює власну відповідальність за результат;  

-  відтворює зображення за натурою, з пам'яті, за уявленням;

-   усвідомлює сутність зображення (площинного та об'ємного);

-  розуміє, що зображати можна все, що бачиш навколо; намагається відобразити красиве та знайоме в малюванні; втілити у ліпленні форму, знайомий образ; зробити аплікацію точно та акуратно;

-  утримує головний задум упродовж усієї діяльності, знаходить деталі для збагачення образу;

-  впізнає свою роботу серед інших та вміє підтримувати розмову про неї.

Під час малювання дитина:

• зображує просту форму лінією або плямою, свідомо використовує колір як простий декор, додає інші прості декоративні елементи для прикрашання; осмислено передає величину та адекватно розміщує зображення на поверхні аркуша;
• малює з двох-трьох предметів простий натюрморт (овочі, фрукти);
• робить спробу передати динаміку (рух), використовує всю поверхню аркуша;
• виконує нескладні пейзажні малюнки природних явищ (дощ, сніг, падолист тощо);
• малює людину, тварину (лінією або плямою);
• малює нескладну ілюстрацію до народних казок, оповідань;
• уміє намалювати простий геометричний або рослинний візерунок на смужці (чергування одного-двох елементів за кольором або формою);
• малює стилізовану квітку (листя) способом ритмічного прикладання пензлика, ватяної палички;
• вміє використати візерунок для прикрашання готових силуетних предметних форм (посуд, скатертина, рушник, народна іграшка, казковий будинок, одяг тощо) та у створених малюнках;
• використовує нетрадиційні техніки (відбиток, монотипія) для створення оригінальних картин, колажів;

Під час ліплення дитина:

• користується пластичним способом під час ліплення вихідних форм (куля, циліндр) та їх перетворення на образи предметів (овочі, фрукти, ковбаски, бублики, цукерки, посуд), анімалістичні образи (змійка, рибка, їжачок, зайчик, пташка), створює об'ємне зображення з цілого, координує рухи обох рук, долонь;
• застосовує прийоми ліплення пальцями (витягування, вдавлювання, затискування, згладжування), за потреби доліплює деталі для додавання образу більшої виразності.
• Під час екопластики додає до зліпка природний матеріал (насіння, квіти, листя, хвою):
• за власним бажанням (завданням педагога) виконує зліпок певної величини;
• знаходить та називає спосіб використання зліпка (для ілюстрування, програвання казки, оповідання; у власних сюжетно-рольових іграх;...);
• охоче бере участь у обговоренні власної роботи, помічає досягнення інших дітей;
• порівнює свою роботу з прикладами анімалістичної скульптури, побутової дрібної пластики, посудом.
• Під час аплікації:
• дитина усвідомлює відмінність аплікаційного зображення від малюнка, називає властивості паперу (легкий, тонкий, рівний, гладенький, кольоровий; зминається, рветься, складається, приклеюється, ріжеться ножицями);
• вміє створювати предметне зображення з готових форм (смужка, коло, квадрат, прямокутник, трикутник, трапеція, рвані та зім'яті шматочки паперу, серветки);
• складає аплікацію з природних матеріалів (листя простої форми, насіння, квіти), фрагментів тканини. Уміє з відірваних (зім'ятих) шматочків паперу створювати виразні образи у предметному та сюжетному зображенні (курчата, кульбабки у траві, хмаринки в небі, сніг падає на ялинки тощо);
• виконувати аплікацію в заданій (листя, яблука на гілці) та обмеженій площині (рибки в акваріумі, фрукти в банках, прикраси на ялинці тощо);
• складати візерунок на смужці з готових форм, прикрашати готовими геометричними та рослинними елементами пласкі предметні форми (рушник, серветка, одяг, посуд, будинок тощо);
• акуратно та точно приклеювати форму на аркуш;
• уміє користуватися ножицями як художнім знаряддям (правильно тримати, передавати іншому, зберігати; різати смужку навпіл; квадрат, прямокутник - по діагоналі одним-двома рухами);
• бере участь в обговоренні своєї роботи, пропонує варіант її призначення (картина для прикрашання, подарунок, привітання).

Діти відгукуються на будь-яку можливість спільних з вихователем дій. До того ж дитина знає, коли щось не виходить, вихователь завжди прийде на допомогу. Відсутність бажання займатись художньою діяльністю може виникнути, коли дитина мала певний досвід незадоволення своїх потреб у цьому виді діяльності або не впевнена у своїх можливостях щодо успішного її виконання; не засвоїла певні художні уміння та навички. У програмах, за якими працюють освітяни-дошкільники сформульовані провідні орієнтири для батьків, які несуть солідарну відповідальність з педагогами за освіту своєї дитини. Прагнення дошкільників до художньо-продуктивної діяльності з боку батьків формується різними шляхами: батьки свідомо впливають на виникнення інтересу до прекрасного, на формування у дитини відповідних умінь та навичок; дорослі своїм прикладом надихають малюка, спонукають брати участь у спільній творчій діяльності. Важливо, щоб педагог акцентував увагу батьків на необхідності збагачення естетичних вражень дітей, створення вдома атмосфери, що стимулює її до творчої діяльності. Велику радість і багатство вражень здатні принести дошкільникам творчі виставки робіт, що виконані спільними зусиллями батьків і дітей.

Використана література:

1.     Базовий компонент дошкільної освіти, 2021

2.     Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»,-К., «МЦФЕР-Україна» 2019

                                                       Підготувала вихователь Надія ШЕВЧУК