Писанка - символ Великодня

Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Але крім писанок існують ще й витинанки, крапанки… Чого тільки не роблять з яйцем, перетворюючи його у мистецький великодній атрибут…   

     Вже який рік поспіль, квасилівські дошкільнята разом зі своїми батьками долучаються до створення пасхальних писанок, Діти старанно працювали у творчій майстерні разом з батьками, братиками і сестричками. В кожній віковій групі радували око і дорослих, і дітей , яскраві, неповторні і миловидні писанки. Кожна дитина представляла свою роботу, і з великим захопленням розповідала про свій витвір мистецтва і казала, що їхня робота серед усіх - найкраща. Та це й не дивно - разом з мамою чи іншими членами родини вони вклали у неї свою велику працю, час, творчість і натхнення...

ПИСАНКА

Свято Пасхи недалечко, 
Люди звичай бережуть, - 
Розмальовують яєчка, 
Пишні пасочки печуть.

Ми сьогодні рано встали, 
Різні фарби готували:
Із цибулі, із кори,
З ягід, квітів і трави.

Гарна писанка у мене. 
Мабуть, кращої й нема. 
Мама тільки помагала, 
Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку 
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, 
Зіпсувала п’ять яєць, — 
Та як шосте закінчила, 
Тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе, 
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата 
Дві ще кращі напишу.

Катерина Перелісна