З Україною в серці виховуємо основи національної самосвідомості старших дошкільнят. Сценарій засідання Батьківського клубу "Турботливі батьки"

ПЛАН РОБОТИ

1.       Основне формування національної самосвідомості старших дошкільників засобами народознавства «Живи Україно, живи для краси!». (Бесіда за «круглим столом»)

2.       Виховуємо дитину-патріота. (Порадник для батьків)

3.       Хвилинка позитиву. (Огляд-конкурс найкумеднішого фото дитини)

4.        Родзинки родинного національно-патріотичного виховання. (Презентація досвіду сімейного виховання)

5.       Краплини народної мудрості у національно-патріотичному вихованні дошкільників. (Демонстрація кращих зразків народного фольклору)

6.       «Я - моя родина -  славна Україна». (Експрес-опитування батьків)

7.       Виховне значення народної іграшки. (Обмін сімейного виховання. Демонстрація зразків народної іграшки у міні-музеї групи)

8.       «Хай у серці кожної дитини живе любов до України!». Нетрадиційні форми роботи з українознавства в сучасному ДНЗ. (Мультимедійна презентація різних форм роботи з дошкільниками)

9.       «Сходинки моральної доброчинності українського дошкільника-патріота». (Тестування батьків)

10.   Спільна молитва за Україну». (З переглядом відео)

МАТЕРІАЛ ТА ОБЛАДНАННЯ:

- тематична виставка малюнків дітей і батьків «Ми любимо тебе, Україно моя!»;

- виставка-презентація папок-пересувок: «Як виховати патріота?»; «Як розповісти дітям про війну?»; «Державні та народні символи України»; «Алгоритми роботи з батьками з патріотичного виховання»; «Українська родинна педагогіка»; «Ляльки-мотанки»; «Про родини наших вихованців»; «Наші батьки-захисники України»; «Українські народні іграшки»; «Про українські ремесла» та інші;

-  жовтоблакитні стрічечки для кожного учасника.

ПІДГОТОВЧА РОБОТА:

1.   Складання конспекту.

2.   Попереднє анкетування  батьків за темою.

3.   Виготовлення запрошення загального та індивідуального.

4.   Виставка-конкурс «Найкумедніше фото моєї дитини», лайки.

5.   Оформлення групи в народознавчому стилі.

6.   Виготовлення гри «Краплинки народної мудрості».

7.   Виготовлення гри «Асоціації».

8.   Скласти тест «Про моральну доброчинність дошкільника-патріота».

9.   Підготувати відео-фотопрезентацію «Хай у серці кожної дитини живе любов до України!».

10.  Підготувати вірш-звернення родин, учасників АТО «Батьківщина моя».

11.  Виставка художніх робіт дітей і батьків «Рідну країну знати - свій народ     шанувати».

12.  Відеокліп «Молитва за Україну».

13.  Підготувати для виставки-презентації тематичні папки-пересувки з народознавства.

ХІД ЗАХОДУ

-  Доброго  дня вам, шановні учасники Батьківського клубу «Турботливі батьки»!

«Живи Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі...»

Ці слова українського поета Олександра Олеся співзвучні з темою нашої зустрічі «З Україною в серці виховуємо основи національної самосвідомості старших дошкільнят засобами народознавства». Пропонуємо такий девіз нашої з вами співпраці: «Моя Батьківщина - Україна! Я - українець, і я цим пишаюсь!».

Саме життя ставить перед нами важливе завдання - виховувати у дітей любов до Батьківщини і її українського народу, національну самосвідомість, гуманістичну мораль.

Наші діти - це зернятка нації. Щоб дитина виросла дозрілим колосом, потрібно посіяти в дитячу душу зернята пам'яті, народності, духовності, культури і краси, самоповаги до нашої держави України.

В Законі України  «Про дошкільну освіту» визначено одне з найважливіших завдань  -  виховання дошкільників у національному дусі, що означає:

  • виховувати в дітей любов до України; шанобливе ставлення до родини, сім'ї; повагу до народної культурної спадщини, народних цінностей, традицій, звичаїв;
  • виховувати шану до державної і рідної мови; почуття власної гідності, як представника своєї нації;
  • виховувати толерантне ставлення до інших націй, народностей, однолітків, сусідів, інших людей; свідоме ставлення до себе, до довкілля.

Концепція дошкільного виховання в Україні сповідує історичний підхід до патріотичного виховання дошкільників, а саме - активізувати  народознавство, українознавсво.

ЗАПИТАННЯ:

- Чи підтримуєте Ви, що проблема формування основ національної       самосвідомості наших дітей є дійсно важливою в наш час?

Хто згідний, підніміть, будь ласка, жовтоблакитні стрічки.

Зараз третє тисячоліття, складний  і суперечливий час. У багатьох людей зростає національна самосвідомість, інтерес і повага до нашої культури, історії, народу, мови, народних звичаїв, традицій. Дитина переймає від дорослих багатство мови, відчуття прихильності до духовності народу, поступово призвичається до усталих морально-правових норм.

        Усе це веде до появи у дитини особливих рис національної психології - ментальності, що є підгрунтям патріотичного виховання. А національна самосвідомість полягає в активному обстоюванні  традиційних для нашого менталітету чеснот: любові до рідної землі, товариськості, розумної достатності, цінності родинного життя, уважного ставлення до людей.

     Наша сьогоднішня зустріч у Батьківському клубі «Турботливі батьки» є своєрідним підсумковим ланцюжком нашої «Школи маленьких патріотів», яка діє ось уже майже 3 роки. Ми з вами вивчали різні проблемні і хвилюючі нас питання, але завжди пріоритетним було і залишається патріотичне виховання наших малят, яке ми впроваджували з вами і в ДНЗ, і вдома в колі родини, дотримуючись  основних народознавчих принципів:

  • пріоритетність у вихованні;
  • поєднання національного із загальнолюдським;
  • систематичність, послідовність, нерозривність із життям.

ЗАПИТАННЯ:

- Хто з вас відчув результати нашої спільної співпраці і помітив, що в сердечку, в душі вашої дитини живе щира любов до Батьківщини, до українського народу?

Підніміть, будь ласка,  жовтоблакитні стрічки на знак згоди.

А як же не погасити цей вогник любові до України у дитячому сердечку?

ПРОСТО ПРО СКЛАДНЕ

  • Не висловлюйтесь у присутності дитини негативно про країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків, не обирають. В кожній  країні, якою б вона не була успішною, теж є свої проблеми. Тож намагайтесь звертати увагу дитини на те краще, що є в нашій країні, але не прикрашайте. Хай дитина росте реалістом.
  • Подорожуйте з дитиною не тільки за кордон, адже в нашій країні є також дуже багато достойних і цікавих місць, де можна наочно показати дитині красу, захоплюючу історію рідного краю;
  • Розповідайте дитині про історію України зрозумілою мовою, давайте відповіді на запитання, використовуйте художні і документальні твори;
  • Більше позитиву! Діти дуже чутливі до емоційного стану батьків. Якщо вам недобре, то і дитині буде недобре. Намагайтесь, що б не трапилось, налаштуватись на позитивну хвилю. Вчіть дитину радіти життю, долати проблемні ситуації.

 Виховувати патріота неможливо в атмосфері поганого настрою і відсутності віри в майбутнє. Запрошуємо вас на ХВИЛИНКУ  ПОЗИТИВУ.

      КОНКУРС-ВИСТАВКА «НАЙКУМЕДНІШЕ ФОТО МОЄЇ ДИТИНИ»

Наші діти вже відзначили свої відгуки, а тепер просимо і вас лайкнути під тим фото, яке вам сподобалось. За кількістю лайків визначимо переможців.

Обрати експерт-журі. (Розгляд виставки фотоматеріалів)

Поки журі рахують лайки і визначають переможця, хто з батьків бажає поділитись  родзинкою сімейного виховання, а саме, як за допомогою  народної усної творчості, фольклору  можна підняти настрій у дитини?

ОБМІН ДОСВІДОМ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ:

  • Коли в моєї дитини поганий настрій або треба заспокоїти я часто використовую народні примовки, коли вкладаємось спати - розповідаю українські казочки, співаю колискові, вчимо жартівливі вірші.

 Улюблені примовки: «Не плач козак - атаманом будеш»; «Не плач, я спечу тобі калач, медом помажу, маком посиплю і тебе пригощу». Ці прості народні методи піднімають настрій у дитини, привчають до влучного народного слова.

 Підведення підсумків конкурсу.

«Немає мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово перлина,

Це праця, це натхнення, це людина»

                                                  М.Рильський

 Народознавство у нашому  дитячому садку охоплює такі напрямки: сім'я; родинні традиції; українська оселя; історія України і українознавство; Державні і народні символи України; український національний одяг; народна іграшка; календарно-обрядові свята; народні ремесла; усна народна творчість, фольклор, народні ігри тощо.  Цим самим допомагаємо кожній  дитині відчути свій зв'язок з історичною культурною спадщиною українського народу.

 Рекомендуємо щодня використовувати при спілкуванні з дитиною дотепні  малі жанри народного фольклору. Недарма є приказка «Народ скаже, як зав'яже». З цією метою пропонуємо повправлятися у влучному вживанні приказок.

ГРА  «КРАПЛИНКИ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ»

Матеріал: горщик, «краплинки» - народні приказки.

Мета: пояснити виховне значення приказки.

Хід гри. Батьки почергово дістають «краплинки» з горщика і пояснюють, в яких випадках можна їх використати при спілкуванні з дитиною.

Завдяки влучному народному слову можна досягти хороших результатів  у  вихованні патріотичних почуттів. Використання батьками народних засобів не потребує надмірних зусиль, але необхідно і самому поводитись згідно до тих морально-патріотичних норм, яких би ви хотіли бачити в своїй дитині.

Народна притча:

Вирубаний ліс можна посадити,

Закаламучену воду в криниці можна почистити,

А знищені традиції народу - ведуть до знищення цілої нації.

 Підтримування традицій українського народу, вдосконалення батьками своїх знань про народознавство допоможе плекати у своїх діток справжні національно-патріотичні почуття, оскільки діти лише тоді бачать своїх батьків гідними громадянами  своєї України.

ЕКСПРЕС-ОПИТУВАННЯ «Я - МОЯ  РОДИНА - СЛАВНА УКРАЇНА !»

1.       Назвіть народні символи України? (Верба, калина, рушник, вінок..)

2.       Скільки квітів і стрічечок традиційно має бути у вінку? (по 12)

3.       Назвіть українські символи Різдва? (Дідух, восьмикутна зірка)

4.       Які розписи українських пасхальних яєць ви знаєте? (Писанки, крапанки, крашанки, дряпанки...)

5.       Як вітаються на Великдень? (Христос воскрес)

6.       Назвіть українські страви?

7.       Який символ влади мав гетьман? (Булава)

8.       Як називався чуб у козаків? (Оселедець)

9.       Як називався човен, на якому плавали козаки?

10.  Де жили козаки?

11.  Як називали козаки один одного?

12.  Як називається в народі традиція, коли виходили жати перший сніп? (Обжинки)

13.  Яким словом називали дитячу іграшку в народі?

14.  Що святять у церкві на Спаса?

15.  Що печуть на свято  Андрія? (Калиту)

16.  Які народні музичні інструменти ви знаєте? (Сопілка, бандура, скрипка)

17.  З яких матеріалів в давнину українці робили іграшки для своїх дітей?          (З глини, сиру, соломи, ниток, тіста, тканини, дерева).

ЗАПИТАННЯ:  

- Як би ви розповіли своїй дитині про народну іграшку?

Приклади обміну досвідом:

1.     Дитяча іграшка важливий елемент народної культури. Дитина живе у грі.

Кожна українська сучасна родина бажає підтримати народну традицію - виростити здорову, чуйну, розумну, працьовиту, виховану дитину. Сучасні іграшки мають різний вплив на дитину - і позитивний, і негативний. Небезпечним є доступ до надмірно емоційних, нереальних і страшних комп'ютерних персонажів, ігор, які негативно впливають на психіку  дитини, на сприйняття навколишнього світу. Народна іграшка може дати дитині те, чого не може дати навіть сучасна іграшка. Гра з народною іграшкою розширює уявлення про життя українців в давнину.

Раніше в кожній родині батько власноруч майстрував дитячі іграшки -ляльки, дзиги, дерев'яні свистки, глиняні свищики, а мама випікала їстівні іграшки - печива. Діти допомагали у виготовленні іграшок, залюбки грались власноруч виготовленими іграшками, берегли їх. Все рідше батьки самостійно виготовлюють іграшки. Народні іграшки сьогодні також можна придбати. Треба дитині розповісти, як називається, з якого матеріалу зроблена, як нею грались в давнину і як тепер. Дитина може сприймати народну іграшку, як витвір мистецтва, що сприяє її духовному багатству. Іграшки виготовляли з різних матеріалів: з глини, з дерева, з трави, з тканини, з тіста, із сиру, із соломи...

 А яка ж іграшка була найперша? Підкаже казочка.

«Жили, були дід і баба. Просить баба діда: «- Поїдь, діду, до лісу, вирубай мені там деревинку і зроби колисочку. А я покладу деревинку в колисочку і буду колихати. От буде мені забава» (Казки «Івасик-Телесик»).

Дерев'яна іграшка найдавніша. Найімовірніше спочатку це була гілочка, схожа на людину чи тварину. Народні умільці навчились робити з дерева різних звірів, тварин. Дитині можна розповісти про ремесла українців: іграшку з глини зробив гончар, а з дерева - різьбляр. Дітям подобаються іграшки-свистунці. Кажуть в народі, що свистунці мають властивості викликати добрих духів і відганяти злих. Купляли іграшки на ярмарку. Іграшку в українській родині вважали обрядовим  атрибутом, оберегом, який несе в родину добробут. Їстівні іграшки зроблені з сиру, з тіста дарували на свято. В наш час продовженням цих традицій є іграшки з солоного тіста. Зроблені власноруч вони мають і духовну, і естетичну цінність. Отже, народна іграшка є важливою для виховання у дитини любові і поваги до України.

Демонстрація групового міні-музею «Українська народна іграшка»

2.       Серед іграшок для дівчаток цінуються різні прикраси. Я би хотіла розповісти про намисто. Для виготовлення  цієї прикраси  використовують різні матеріали: коралі, бурштин, скло, срібло, золото, дерево. В народі дівчатка прикрашали себе багатим різномаїттям природного матеріалу: зерном, кісточками ягід, самими ягодами. Восени по всій Україні діти робили собі червоне намисто з калини і шипшини.  Бісероплетіння вже давно було розповсюджено на Україні. Бісер ще називають пацьорики, моніста, коралі, перла. У наш час плетені бісерні прикраси називають фенечками.  Бісероплетіння називають силянням - «вселяти нитку в голку». Бісером оздоблюють одяг, вплітають в коси, носять на шиї, прикрашають сумки, капелюхи, гаманці. Робота з бісером клопітка і тривала, але дуже розвиває фантазію, дрібну моторику рук, працьовитість, естетичний смак. Тому наш міні-музей я поповнила дерев'яним червоним намистом і намистом з бісеру патріотичних кольорів. Хай діти ростуть патріотами своєї Батьківщини!

НАРОДОЗНАВЧА ГРА «АСОЦІАЦІЯ»

Завдання: до кожної літери слова «народознавство» підберіть, будь ласка, слово, яке у вас ассоціюється з цим поняттям. Є слова правильні і неправильні. Викладіть правильні.

Н  -  НАРОД, НАЦІЯ

А  -  АБЕТКА

Р  -  РОДИНА

О  -  ОБРЯД

Д  -  ДОМІВКА

О  -  ОБЕРІГ

З  -  ЗАБАВЛЯНКИ

Н  -  НАМИСТО

А  -  АРОМАТ

В  -  ВИШИВКА

С  -  СОПІЛКА

Т  -  ТКАЦТВО

В  -  ВІНОЧОК

О  -  ОДЯГ

Неправильні слова  - ненависть, агресія, злоба, скупість, образа, байдужість. Назвіть, будь ласка, протилежні цим словам властивості  для українського характеру і ментальності. (Любов, стриманість, доброта, щедрість, прощення, милосердність).

В нашій старшій групі ми проводимо такі форми роботи з народознавства:

  • організовані тематичні заняття з українознавства;
  • календарно-обрядові свята;
  • дидактичні, рухливі народні ігри;
  • свята і розваги народознавчого змісту;
  • родинні зустрічі в Батьківському клубі «Турботливі батьки»;
  • бесіди з дітьми у національному куточку групи;
  • відвідування народознавчих міні-музеїв дошкільного закладу;
  • виставки творчих робіт дітей і дорослих тощо.

ВІДЕО-ФОТОПРЕЗЕНТАЦІЯ «ХАЙ У СЕРЦІ КОЖНОЇ ДИТИНИ ЖИВЕ ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ»

Основи національної самосвідомості у старших дошкільнят, закладені через народознавство, формують важливі ментальні риси українця-патріота, його поведінку вдома і в суспільстві. Перед школою багатьох батьків хвилює стан здоров'я дитини, рівень поведінки, рівень підготовки до школи, рівень знань для вступу в перший клас, особливо у клас «Інтелект України»...

ТЕСТ «СХОДИНКИ МОРАЛЬНОЇ ДОБРОЧИННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО  ДОШКІЛЬНИКА-ПАТРІОТА»

Запропонований тест дозволить вам самостійно визначити оцінку рівня розвитку та вихованості вашої дитини.

Завдання: накреслити 5 сходинок на аркуші паперу; позначити під сходинками цифри знизу догори від 1 до 5. На сходинках відзначайте умовно кружечками  відповіді на питання.

1.  Як ваша дитина любить  і шанує своїх батьків?

2.  Як любить свою Батьківщину Україну?

3.  Чи береже природу?

4.  Чи вміє з повагою відноситись до інших?

5.  Чи не краде?

6.  Чи відповідально виконує доручення?

7.  Чи любить працювати?

8.  Чи уникає неправди, не свідчить про когось брехливо?

9.  Чи остерігається шкідливих звичок?

10. Чи не повторює шкідливих вчинків?

11. Чи є почуття гідності й сорому ? («Погано чинити не слід  не тому, що      покарають,  а тому що це соромно»).

Підведення підсумків. «Ви вважаєте свою дитину щасливою чи нещасливою?». Намалюйте сердечко у відповідь на обраній сходинці.

Давайте порівняємо ваші відповіді з відповідями ваших дітей. Зазвичай діти оптимісти, а тому відчувають себе  щасливими, бо це властиво для їхнього віку. Послухайте, будь ласка, відповіді дітей на запитання, чи вони щасливі.

«Я ЩАСЛИВИЙ УКРАЇНЕЦЬ, ТОМУ ЩО...»

20 березня був Всесвітній День Щастя, а сьогодні 21 березня - Всесвітній День поезії.

    Кордони України в цей тривожний час приходиться захищати із зброєю в руках нашим воїнам-захисникам. Ми вдячні їм за мирне небо над нами і нашими дітьми. Але  мир зараз  є не для всіх українців, і це сьогодні боляче всім -  і на Заході, і на Сході.

       Поезія, як особливий вид мистецтва, може просвітити людину, дати відповіді на найгостріші питання, пробуджуючи і серце, і душу. Щоб зберегти нашу єдину Україну важливо нам з вами любити, шанувати, працювати для неї і навчати дітей цієї любові.

Щоб виплекать любов -

Самим любити треба

І віддано народові служить.

Тоді й дитятко, що зростає біля тебе,

Вітчизну зможе полюбить.

                                 Н.Андрусевич

Прикладом вірності Україні, доброго патріотичного виховання в родині для своїх дітей є батьки-учасники АТО: Миклащук Софійки, Цимбалюк Ромчика, Попач Улянки. Цим родинам випали дуже складні випробування. Ми горді, що поруч з нами живуть такі мужні, сильні і непохитні, вольові і прекрасні люди. Найзаповітніша мрія кожного українця  сьогодні  - мир у всій єдиній Україні.

ВІРШ - ЗВЕРНЕННЯ «БАТЬКІВЩИНА МОЯ!»

(Читають родини батьків-учасників АТО разом з дітьми).

«Немає різниці між Заходом і Сходом, є різниця між тими, хто любить і хто не любить Україну!» (Любомир Гузар)

Тож єднаймося в єдиній родині, бо ж ми українського роду!

Піднімімо жовтоблакитні стрічечки, взявшись за руки.

Господь оберігає всіх, хто захищає Батьківщину -Україну! Слава Україні  -  Героям Слава!

Просимо зараз доєднатися до спільної молитви за Україну, за мир, за кращу долю наших дітей!

ВІДЕОКЛІП «МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ»

Щиро дякуємо за увагу та тісну співпрацю!

 Засідання Батьківського клубу підготували вихователі Квасилівського ДНЗ (ясла-садок) Дахненко І.Р., Чміль В.С.