Дармовий делікатес може коштувати життя. Отруєння грибами

Українська - кухня багата грибними стравами. Люди йдуть добровільно за дармовим делікатесом, інколи забуваючи, що збирання грибів потребує особливої пильності.

Їстівних грибів понад 30 видів, і є декілька умовно їстівних. 3 азартом, який-виникає під час їx збирання, зникає пильність, тому щосезону гинуть десятки людей, бо лікувати отруєння грибами дуже складно.

Найбільшу загрозу для життя людини становить бліда поганка, а точніше, три її різновиди: зелена, біла та жовта. Ростуть вони з липня до глибокої oceні. Токсини, що входять до складу грибів, не розчиняються у шлунку, вони також стійкі до нагрівання, не руйнуються токсини й під час варіння грибів та під дією ферментів травлення. В організмі людини вони активні у вигляді особливої молекули. Отруйні вcі частини гриба. 50 грамів блідої поганки складають смертельну дозу. У цій масі міститься 12-13 мг отрути. Для людини вагою 65-75 кг смертельна доза 0,02-0,03 г отрути. Близькі до поганки за кількістю отрути опеньки несправжні та мухомори вонючі.

Як правило, симптоми отруєння виявляють себе зненацька, частіше вночі. Латентний період отруєння - від 8 годин до 14 діб. Отрута в шлунку ознак отруєння не викликає, вона разом з кров'ю розноситься по всіх органах. Ознаки отруєння стають явними, коли отруйні речовини досягають головного мозку і впливають на нервові центри та регулюючі функції окремих органів.

У цей період посилюється діяльність м'язів шлунку, інтенсивно виділяється шлунковий сік та слиз, які викликають блювоту та пронос. Організм людини зневоднюється, згущується кров, з'являється непереборна спрага, синіють губи, нігті, холонуть руки та ноги, з'являється судома. Пізніше отрута паралізує нерви, які регулюють роботу кровоносних судин, внаслідок чого у них затримується кров. Кров'яний тиск падає, у цей же час настає жирове переродження печінки, нирок, серця. Стан потерпілого різко погіршується, майже у 100% настає смерть.

Під час отруєння мухомором червоним та мухомором пантерним ознаки такі: сильна нудота, блювота, пронос, запаморочення, втрата свідомості, посилене потовиділення, приступи сміху та плачу, галюцинації. Симптоми отруєння з'являються через 0,5-4 години після вживання грибів. Смертельна доза отрути із мухомора становить 0,5 гр.

Локальні легкі отруєння шлунка та кишечника викликає вживання у їжу шампіньйонів жовтошкірих і пістрявих та деяких видів сироїжок. За таких отруєнь людину нудить, болить живіт, з'являється пітливість, пронос. Симптоми отруєння з'являються через 1-2 години після вживання грибів.

Характерні симптоми отруєння грибами:

1.     Втрата свідомості внаслідок дії отрути на кору головного мозку, розлад   кровообігу та киснева нестача.

2.     Порушення дихання виникає від паралічу дихальних м'язів внаслідок набряку легень.

3.     Спостерігається підвищення або зниження температури, порушується функція печінки та нирок.

4.     Розлад систем травлення та виділення, а також ceкреторних органів.

Деякі категорії грибів викликають отруєння під час одночасного вживання їх зі спиртними напоями. Через0,5-2 години спостерігається почервоніння обличчя, потім стає фіолетовою більша частина тіла людини. Кінчик носа та вушні раковини стають блідими. Одночасно з'являється жар, часте серцебиття, сильна спрага, блювота, пронос, порушується мова.

Отруїтися можна також і їстівними грибами, якщо вчасно їх не обробити.

Профілактика та надання першої допомоги у разі отруєння гpибами мають дуже важливе значення. Природу дії отруйних грибів вивчено ще недостатньо, тому грибів, яких ви не знаєте або сумнівних, не збирайте.

За будь-якого отруєння необхідно терміново надати першу медичну допомогу на місці, а потім госпіталізувати.

До приїзду лікаря потерпілого необхідно покласти у ліжко та дати йому випити склянку кип'яченої води кімнатної температури або содового розчину (одна чайна ложка на склянку води), або слабкого розчину перманганату калію. Після цього ви- кликати у хворого блювоту, натискуючи зворотнім кінцем ложки або пальцем на корінь язика. Таке промивання шлунку слід зробити 5-6 разів. З метою виведення отруйних речовин із кишечника дати проносне: дорослому - дві столові ложки сірчанокислої магнезії або англійської солі на стакан води, дитині дошкільного віку - дозу вдвічі меншу.

Потерпілий повинен випити проносне відразу після кожного промивання шлунку. Кишечник слід очистити за допомогою клізми (дорослому ввести 1,2 літра води, дитині - одну склянку).

Для полегшення стану потерпілого необхідно покласти на живіт, а до ступнів ніг - прикласти грілки. Якщо виникла судома м'язів - покласти на них гірчичники. Обезводнення організму слід компенсувати міцним настоєм чаю, кави або підсоленою водою.  

Не слід вірити тому, що, начебто ци6уля чи часник буріють у воді, де відварюються отруйні гриби. Таке побуріння викликають і їстівні гриби, залежно від наявності в них ферментів. Личинки слимаків та комах їдять як їстівні, так і неїстівні гриби. Великою помилкою є й таке припущення, що гриби у молодому віці їстівні, а отруйні гриби мають неприємний запах.

Заборонено давати грибні страви дітям до 5 років.

Дорослим же кортить посмакувати лісовим м'ясом, що ж робити?

Слід чітко відрізняти їстівні гриби від отруйних. Так, бліда поганка нагадує шампіньйон та деякі види сироїжки. Відмінною ознакою блідої поганки, якщо порівнювати її з шампіньйонами, є клубовидні потовщення з блідим коренем на ніжці. Кpім цього, на ніжці поганки два кільця, а у шампіньйону - лише одне, пластинки під шапкою у поганки білі, а у шампіньйону - рожеві або брунатні у сироїжок кільцевий комір на ніжці відсутній.

Багато грибників вважають свинушки їстівними, між іншим цей вид грибів здатний до накопичення отрути, а також важких металів. Вони утримують антиген, який впливає на кровотворення.

Окремо слід сказати про отруйні двійники білого гри6а - жовчний та сатанинський гриби. М'якоть жовчного гриба швидко рожевіє, а сатанинського - спочатку рожевіє, а потім синіє.

Гри6и - продукти нетривалого зберігання, вони легко пошкоджуються мікроорганізмами, особливо небезпечним збудником ботулізму. Тому гриби треба добре знати  «в обличчя».