Вчимо дитину читати

Як відомо, більшість шестирічних дітей з радістю йдуть в школу, щоб навчитися читати, писати, рахувати. Але минає зовсім небагато часу й інтерес до навчання в школі швидко згасає. Чому? У цього феномену може бути ба­гато причин: недосконалість програм, підручників, недостатнє використання наочного матеріалу та ігор під час навчального процесу. Але головна причина, на наш погляд, у перевантажен­ні першокласників.

У дітей, які прийшли вчитися у перший клас, одночасно виникає дуже багато проблем. Необхідно встановити контакт з новими дорослими - вчителями. Виникають проблеми взаємо­відносин з дітьми у новому колективі першокласників. Але найбільші труднощі з'являються під час навчання рахувати, чи­тати і писати. При цьому "допомога" батьків часто набуває та­ких форм тиску, які інколи лише пришвидшують формування негативного ставлення до процесу навчання загалом. Діти не завжди можуть справитися з наростаючим валом проблем і не­рідко це призводить до такого важкого наслідку, як шкільний невроз.

Одним із шля­хів вирішення цієї проблеми є зменшення навантаження пер­шокласників. І перш за все за рахунок попереднього навчання дитини читанню і підготовки її руки до писання.

Діти вже з п'яти, а тим більше з шести років, цілком здатні оволодіти діяльністю читання. Про це свідчать наукові дослідження і досвід наших практиків «педагогів-дошкільників», які успішно навчають дітей читати.

Навчившись чигати у 5-6 років, малюк має можливість, не поспішаючи, вдосконалювати свій навик, регулюючи цей про­цес відповідно до своїх бажань і можливостей.

 Формування інтересу до читання

Перед тим, як починати вчити дитину читати, необхідно, щоб у неї з'явився до цього хоч якийсь інтерес. Без наявності такого інтересу навчання або вдасться, або стане для малюка справжньою мукою. Психологи кажуть: потрібно сформувати мотивацію для читання. Є лише два способи: якнайбільше читати дитині і розповідати малюкові, чому так важливо і цікаво вміти читати.

Слід прагнути сформувати у дитини такі мотиви:

1.    Пізнавальний мотив - бажання навчитися читати для того, щоб дізнатися багато нового і цікавого про навколишній світ (про тварин, рослин, птахів, динозаврів, космонавтів тощо).

2.    Перспективний мотив - прагнення навчитися читати для того, щоб було легко і цікаво вчитися в школі.

3.    Мотив особистісного росту - бажання навчитися читати, щоб стати таким, як дорослі,  щоб мама, тато, бабуся здивувалися і сказали: "Який молодець наш Дмитрик, вже вміє читати. Незабаром він сам зможе прочитати книжку "Пригоди Буратіно", яку ми йому подарували".

4.    Діяльнісний мотив - бажання навчитися читати, щоб потім можна було пограти в ті ігри, де потрібно читати якісь слова, придумувати різні захоплюючі історії або казки і т.п.

5.    Мотив спілкування з ровесниками - прагнення навчитися читати для того, щоб розповідати про прочитане своїм друзям і знайомим.

Коли ви побачите, що у малюка добре сформовані хоча б деякі з наведених вище мотивів, можете сміливо починати вчи­ти його читати.

Етапи навчання читанню

Навчати дітей 5-6 років найефективніше під час гри, з ви­користанням незвичних, веселих вправ. Включаючись в потішні ігри із словесним матеріалом, малюк не помічає, як у нього формується цілий ряд дуже важливих операцій, які лежать в ос­нові читання. Оволодівши ними, дитина непомітно для себе, легко і швидко навчається читати.

Поряд з цим дорослий, який збирається вчити малюка чита­ти, повинен чітко уявляти собі, що робити це слід за суворо ви­значеною послідовністю. Тут ми наводимо основні етапи навчання із зазначенням відповідних їм ігор (самі ігри описані далі).

Отже, на першому етапі дитину слід навчити робити зву­ковий аналіз слів, які вона вимовляє. Малюк повинен навчитися виділяти і називати за порядком звуки, з яких складається сло­во, а також розрізняти звуки голосні і приголосні, тверді і м'які. Ігри для навчання звуковому аналізу:

-          «Який звук виділено?»

-          «З яких звуків складається слово?»

-          «Звуки різні і однакові»

-          «Заміни звук»

-          «Чи є такий звук?»

-          «голосний - приголосний»

-          «Назви слова із заданим звуком»

-          «Тверді і м'які приголосні» та ін.

 Другий етап навчання - це знайомство з літерами. Ігри для ознайомлення з літерами:

-          «Назви правильно букву»

-          «Назви слова на задану букву»

-          «Придумай слова»

-          «Почни з останньої букви»

-          «Веселі рими»

-          «Скільки букв у слові?» та ін.

  Третій етап - виділення складів у словах і читання скла­дів. Ігри для навчання читання складів:

-  «Хто так може говорити?»

-  «Поміняй голосну»

-  «Продовж склад»

-  «Відгадай слово»

-  «Склади склад» та ін.

 І, нарешті, четвертий етап спрямований на те, щоб навчити дітей читати слова різної довжини, а також закріпити цей навик. Починати краще із слів, які укладаються з 2-3 букв, і потім поступово переходити до слів з 5-6 букв. А коли ви відчу­єте, що малюк легко справляється з довгими словами (і не боїться їх читати), можна переходити до читання текстів. Ігри для навчання читання слів різної довжини:

-          «Слова з трьох букв»

-          «Склади слово»

-          «Слово з картинок»

-          «Слово з чотирьох букв»

-          «Зашифроване слово»

-          «Слово з п'яти букв»

-          «Друга половинка слова»

-          «Знищені букви»

-          «Хто перший прочитає?»

-          «Вкрадені слова»

-          «Де друга половинка слова»

-          «Прочитай загадку» та ін.

З цього моменту фактично починається період вдоскона­лення навиків читання, який триває зазвичай багато років. Для цього періоду ми ніяких ігор не пропонуємо, оскільки тепер за­хоплюючим повинен стати сам процес читання. Хочемо зверну­ти вашу увагу лише на такі важливі речі.

Тексти, які ви будете пропонувати дитині для самостійного читання, повинні мати достатньо легкий шрифт (розмір літер повинен бути обов'язково більший, ніж в звичайних книгах для дорослих і, бажано, трохи більший, ніж у підручниках для дітей першого класу). Починати самостійне читання слід з коротких, але обов'язково цікавих, веселих оповідань і казок. Від того, на­скільки вони викликатимуть у дитини позитивні емоції, у вели­кій мірі залежить ефективність формування у неї інтересу до читання взагалі. Не забувайте, що діти 5-6 років дуже люблять смішні історії про дітей і тварин, а також загадки і веселі корот­кі вірші. Дозуйте навантаження дитини і не примушуйте її чи­тати більший обсяг, ніж вона того хоче. Крім того, важливо, щоб дитина розуміла і запам'ятовувала те, що читає. Для цього пропонуйте їй відразу після прочитання розповісти, про що во­на читала.

Підготовка ігрового матеріалу 

Разом з дитиною приготуйте такий матеріал для ігор:

1.    Кубики із зображенням літер на гранях (або використайте готові з якої-небудь гри). Якщо кубики зробити складно, тоді виріжте картонні картки розміром 4x4 см. На кожній з них напишіть одну друковану букву алфавіту. Голосні букви виді­літь червоним фломастером, а приголосні - синім.

2.    Фанти (наприклад, обгортки від жуйок чи цукерків, фі­гурки з кольорового паперу або що-небудь інше). Вони будуть використовуватися як призи за хорошу гру.

3.    Картонні картки однакового розміру - 6x10 см. На од­ну сторону наклейте малюнок предмета (можна використати картки від лото і малюнки із старих порваних книг, або нама­лювати самостійно), а на другій стороні напишіть великими (висотою 2-3 см) друкованими літерами його назву. Приголосні виділіть синім фломастером, голосні - червоним. Необхідно зробити по 7-10 карток з три-, чотири-, п'яти- і шестибуквеними словами.

 

 (Використано практичні поради з посібника Барташнікової І.А. та Барташнікова О.О. «Як навчити малюка читати?».- Тернопіль «Богдан», 1998)