Дитячі інфекційні хвороби та механізми зараження ними (Групова консультація)

Профілактика інфекційних захворювань у дітей перш за все полягає у необхідності зміцнення здоров'я дитини, підвищення опірності організму до захворювань; попередженні спілкування дитини із хворими і носіями мікробів-збудників, своєчасному проведенні профілактичних щеплень.

Батьки, думаючи про майбутню дитину, мають перевірити своє здоров'я. Майбутня матір повинна додержуватися правильного режиму життя, суворо виконувати усі поради лікаря. Для нормального розвитку дитини велике значення має вигодовування материнським молоком. Воно містить так звані антитіла, що сприяють підвищенню опірності до інфекційних захворювань. Вигодовування лише груддю матері повинно продовжуватися до 5-6 міс життя дитини.

У нашій країні дітям обов'язково роблять профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, епідемічного паротиту і кору. Вчені працюють над створенням інших вакцин.

Батькам слід знати, що профілактичне щеплення треба робити своєчасно, у строки, встановлені інструкцією і календарем щеплення. Воно протипоказано хворим і тим, що і перенесли якесь захворювання протягом останнього місяця.

Навіть після легкого нездужання (невисока температура, нежить, кашель) можуть і виникнути різні ускладнення.                                                                                             

Організм такої дитини неспроможний відповідно реагувати на дію вакцини. Імунітет і не вироблятиметься або буде дуже слабким. Така дитина сприйнятлива до інфекційних захворювань.

Для створення імунітету після щеплення дитині необхідно створити найкращі умови і режиму і догляду. Вона повинна довго бувати на свіжому повітрі, вживати повноцінну, І багату вітамінами їжу. її слід оберігати від зараження інфекційними захворюваннями, і переохолодження.

Якщо у дитини виникає реакція на щеплення, батьки повинні негайно звернутися до лікаря.

Чимало батьків цього не розуміють і гадають, що робити щеплення не обов'язково, тому що зараз немає випадків захворювання на дифтерію, поліомієліт. Це хибна думка, бо токсикогенні мікроби ще циркулюють у навколишньому середовищі, вони можуть знаходитися і в носоглотці здорових дорослих людей і дітей.

Протягом багатьох сторіч дифтерія забирала тисячі людських життів.

Дифтерія - важке інфекційне захворювання, збудник якого швидко поширюється при кашлі та чханні, супроводжується місцевим запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, явищами загальної і токсикації та враженням нервової серцево-судинної системи і може призвести до смерті. Дифтерія спостерігається лише у людини й викликається дифтерійною паличкою. Потрапивши в організм людини, збудник розмножується й виробляє токсин, який і призводить до захворювання. Єдиним захистом дітей від захворювання на дифтерію є щеплення. У нас в країні щеплювати проти дифтерії починають з трьох місяців. Вчені довели, що протягом перших місяців життя дитину від захворювання захищає імунітет, отриманий від матері. Також доведено, що одноразове введення дифтерійного анатоксину не захищає від захворювання. Розроблені правила й терміни імунізації, так званий календар щеплень, відповідно до якого дітей щеплюють тричі на першому році життя.

В подальшому для забезпечення захисної дії дітей імунізують у - 18 місяців, 6, 14, 18 років.

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, треба здійснювати з інтервалом 5 років після останнього щеплення, подальші планові ревакцинації дорослих проводяться з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення.

Одночасне проведення щеплень проти дифтерії, кашлюка та правця не лише не зменшує, а навпаки, підсилює захисну дію.

Випадки захворювання на дифтерію зустрічаються і сьогодні. Хворіють переважно не прищеплені особи або щеплені з порушенням схеми імунізації. Саме тому слід особливо ретельно дотримуватись термінів проведення щеплень, адже навіть незначне відхилення може спричинити втрату імунітету й захворювання на дифтерію Батькам не слід відмовлятися від вакцинації, цим ви збільшуєте ризик інфікування й захворювання дитини дифтерією.

Не менш небезпечним захворюванням для дітей, особливо молодшого віку, є кашлюк. Його збудник поширюється при кашлі та чханні. Викликає довготривалі напади кашлю, які ускладнюють дитині приймання їжі, пиття або навіть дихання. Кашлюк може стати причиною легеневих проблем, ушкоджень мозку та навіть смерті. До 80% захворювань кашлюком припадає на дітей у віці до 5 років. Чим менший вік дитини, тим важчий перебіг захворювання. Саме тому щеплення проти кашлюка роблять дітям, починаючи з 3-х місяців, і завершують вакцинальний комплекс у 18 місяців.

Останнім часом з'явилась думка, що у зв'язку зі зменшенням захворюваності на кашлюк і нібито високою реактогенністю вакцин від щеплення можна відмовитися і захищати дітей лише від дифтерії та правця. Подібна тактика призвела у ряді країн до виникнення епідемії кашлюка, яка забрала не одне дитяче життя. Щорічно на кашлюк хворіє 40 млн. людей у всьому світі, близько 34 тис. - гине від ускладнень хвороби. Па сьогоднішній день розроблено якісні, ефективні та безпечні вакцини, в тому числі з а целюлярним компонентом для профілактики кашлюка, дифтерії, правця, що розраховані на імунізацію й ослаблених дітей.

Збудник кашлюка нестійкий поза організмом хворого, інфікуватися можна лише при спішуванні з останнім. Саме тому нещеплену дитину слід оберігати від спілкування з особами, які кашляють.

Однією з найпоширеніших дитячих хвороб є кір. Кожні 15 секунд на земній кулі від кору помирає дитина, щорічно він забирає 2 млн. людських життів. Хворіють на кір лише люди, а тому інфікуватися можна тільки від хворої особи До захворювання сприйнятливі усі люди в будь-якому віці. Воно супроводжується тяжкою лихоманкою, висипанням та симптомами, подібними до грипу. Кір може призвести до втрати слуху, запалення легенів, ушкоджень мозку або навіть смерті.

Збудник поширюється дуже швидко та легко, при цьому діти, які не були вакциновані, захворіють в першу чергу. Доведено, що вірус може перебувати в повітрі (зберігаючи здатність інфікувати) протягом 2 годин після того, як хвора особа залишила кімнату.

На жаль, зустрічаються випадки, коли дітей не щеплюють у зв'язку з так званими протипоказаннями. Батьки вважають, що дитину, яка хворіє на астматичний бронхіт, пневмонію, ексудативний діатез тощо, не слід щеплювати. Ця думка хибна! Безпечніше отримати щеплення в період, коли дитина здорова, ніж перехворіти на кір. Саме у таких дітей кір супроводжується ускладненнями й протікає надзвичайно важко.

У нашій країні проти кору імунізують у віці 6 років або у 11 років ( якщо не було проведено в 6 років).

Підготувала старша медична сестра Ковтун Л.М.