Що варто знати батькам про підготовку дітей до школи. Консультація для батьків

Підготовка до школи - процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через деякий час  стане «дорослим» школярем, але і для його мами й тата. Часом більше самих першокласників непокояться їхні батьки, які хвилюються, чи готовий їх синок чи донька до першого класу.  Основне, що повинні зробити батьки, це - навчити малюка думати, шукати різні шляхи і варіанти вирішення питань, бути комунікабельним, чуйним і уважним, мати гарну уяву і пам'ять, бути відповідальним і самодісциплінованим. Зрозуміло, що відразу всі ці якості не проявляться в дитині, але вона хоча б повинна мати уявлення про них. А сподіватися, що над її характером, вміннями та навичками попрацюють у школі, не треба, адже у вас - один школяр, а у школи - сотні й тисячі таких. Про те, що дитина знає і вміє, запитають у батьків на співбесіді з учителем.

Одне з першочергових завдань сім'ї - забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає у тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам'ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання у школі - це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового і цікавого.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

Що таке дошкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти дошкільної зрілості: інтелектуальна, емоційна і соціальна.

Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років - це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв'язки між явищами і подіями, логічно запам'ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.

Емоційна зрілість - це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

Соціальна зрілість - це наявність у дитини потреби у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.

Батькам слід пам'ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду - знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.

Ось кілька порад від вихователів

• Не залякуйте дітей школою, адже це призведе до небажання дитини йти туди. Особливо небезпечним це є стосовно боязких, невпевнених у собі дітей.
• Виявляйте цікавість до індивідуальності дитини, її внутрішнього світу.
• Суворість і доброзичливість у вихованні дітей повинні бути помірними.
• Сприяйте добрим взаєминам вашої дитини з однолітками, адже за їх відсутності виникають напруженість і хвилювання, що призводить до появи відчуття неповноцінності, агресивності. У дитини може сформуватися негативне ставлення до дітей, до школи.
• Головну увагу при формуванні невимушеності і спілкуванні здорослими приділяйте сюжетно-рольовій грі (гра у школу, роль учителя).
• Для формування адекватного рівня спілкування і взаємодії дитини з однолітками використовуйте ігри, за правилами яких діти змушені узгоджувати власні дії для виконання спільного завдання.
• Для формування внутрішньої позиції дитини, розвитку її адекватної оцінки та самооцінки, використовуйте режисерські ігри, у яких носіями ролей є іграшки (ляльки, тварини). Дитина сама створює і реалізовує сюжет гри, одночасно виконуючи різні ролі.
• Для формування навчальної діяльності застосовуйте дитяче експериментування, під час якого діти «відкривають» нові сторони та якості об'єктів, нові знання сприяють появі нових запитань.
• Варто провести дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї.
• Кілька разів за місяць можна потренувати збори до школи: одягнути шкільну форму, скласти рюкзак.
• Щоб привчити дитину вставати раніше, досить щодня віднімати від її сну по 5-10хвилин.
• Необхідно поставити у кімнаті малюка годинник і показати як він працює. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти режим дня.
• Корисно буде щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію за цим малюнком.

Підготувала вихователь Бернацька Г.Ю.

Використані першоджерела:

1. https://www.google.com/urlsa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&ved=2ahUKEwiHlaXEnc7wAhUsmIsKHUu1BpA4ChAWMAF6BAgCEAM&url=http%3A%2F%2Fschool50.kiev.ua%2Fporady-batkiv-maibytnih-pershoklasnykiv%2F&usg=AOvVaw36UyEMqXmEVLz2-Ig4ejOQ