Як правильно розвивати пізнавальні здібності дошкільників? Консультація для батьків

Шановні батьки! Цілеспрямований розвиток здібностей є найбільш складною і суперечливою проблемою формування знань, умінь і навичок як основних складових, що визначають готовність дитини до діяльності й усвідомленої поведінки. Здібності полегшують засвоєння знань, формування умінь і навичок, які призводять до подальшого їх розвитку. Часто здібності вважають вродженими, однак науковий аналіз показує, що вродженими можуть бути лише задатки, а здібності є результатом їх розвитку.

Здібності - індивідуально-психологічні якості особистості, що передбачають успішність виконання нею діяльності. Сферою їх вияву є галузі практичної, наукової і мистецької діяльності. Задатки - генетично закріплені анатомо-фізіологічні особливості мозку і нервової системи. До них належать, передусім, будова головного мозку, органів чуття, властивості нервової системи, якими організм наділено від народження. Задатки є основою розвитку здібностей, а визначальним чинником їх формування виступають умови життя та особливості набуття соціального досвіду.

У діяльності дитини пізнавальні здібності не лише виявляються, а й під керівництвом дорослого формуються та розвиваються. Жодна дитина, якими б задатками і здібностями вона не володіла, не може стати талановитим математиком, музикантом чи художником, якщо не буде цілеспрямовано, старанно і наполегливо займатись відповідною діяльністю.

Здібності поділяють на загальні і спеціальніЗагальні, такі, як спостережливість, хороша пам'ять, творча уява, є важливими для багатьох видів діяльності. Спеціальні - відіграють важливу роль лише у конкретних видах діяльності - художній, літературній, музичній та ін. Загальні здібності утворюють дві групи: пізнавальні і практичні.

Провідне місце у структурі пізнавальних здібностей займає здатність створювати образи, що відображають властивості предметів, їх загальну будову, співвідношення основних ознак або частин і ситуацій. До таких здібностей відносять сенсорні, інтелектуальні і творчі.

Сенсорні здібності пов'язані із сприйняттям дитиною предметів та їх ознак. Вони становлять основу розумового розвитку малюка. Сенсорні здібності формуються із 3-4-х років. Засвоєння дошкільником еталонів призводить до виникнення ідеальних зразків властивостей предмета, які позначаються словом.

Основою розвитку інтелектуальних здібностей є не тільки рівень та глибина інтелекту дитини, а і його своєрідність. Характерною рисою дітей із значними інтелектуальними здібностями є їх надзвичайна пізнавальна активність - посилена потреба у нових враженнях, у розумовому навантаженні. Інтелектуальна своєрідність дуже помітна у дошкільників, що перебувають на однаково високому рівні розвитку: одні діти добре вміють розмірковувати, інші привертають увагу своєю кмітливістю у практичних діях; одним подобається працювати з комп'ютером, іншим -  доглядати за рослинами чи птахами; одним легко вдається виявляти помилки та неточності, іншим - придумувати щось нове, конструювати тощо. При цьому у дитини можуть одночасно проявлятися різні розумові якості, оскільки у кожного існують свої прояви інтелектуальних здібностей.

Творчі здібності пов'язані із уявою і дають змогу дитині знаходити оригінальні способи і засоби розв'язання задач, придумати казку чи історію, скласти гру чи намалювати малюнок. Творчі здібності дошкільника складаються з великої кількості компонентів, серед яких присутні і такі вміння, як: розпізнавання тих подій і фактів, які не бачать інші діти; продукування великої кількості ідей за маленький проміжок часу; прагнення до постійного пізнання; організація умов, в яких той чи інший об'єкт може проявити в повній мірі свою приховану сутність; легкість асоціації понять, значно віддалених один від одного; самостійне створення альтернатив для вирішення тих чи інших завдань. Наявність всіх перерахованих вище якостей у дитини-дошкільника обумовлено прекрасним креативним мисленням та уявою.  

Слід зазначити, що в розвитку пізнавальних здібностей дошкільників існують дві основні лінії:

1. Поступове збагачення досвіду дитини, насичення цього досвіду новими знаннями та відомостями про навколишній світ, яке і викликає пізнавальну активність дошкільника. Чим більше перед дитиною відкривається сторін навколишньої дійсності, тим ширші можливості дитини для виникнення і закріплення стійких пізнавальних інтересів та здібностей.

2. Дану лінію розвитку пізнавальних здібностей складає поступове розширення і поглиблення пізнавальних інтересів всередині однієї і тієї ж сфери діяльності.

Основною умовою розвитку пізнавальних здібностей дошкільників є включення їх у діяльність: ігрову, навчально-пізнавальну, рухову, продуктивну (малювання, ліплення, аплікація, конструювання). Зважаючи на це, одним із аспектів підвищення рівня розвитку пізнавальних здібностей та пізнавальної активності є інтеграція різних видів діяльності в освітньому процесі.

Оптимальною є така організація діяльності дитини, за якої вона може розв'язувати поставлені завдання у різний спосіб, кожен із яких є правильним і заслуговує на високу оцінку. За таких умов вихованець має сам обрати спосіб розв'язування й оцінити зроблене як вдале або ні. Оскільки така ситуація для дітей,  невпевнених у собі, незвична або навіть небажана, тривожна, слід підбадьорювати дитину, висловити впевненість у її можливостях, підтримати її старання, підкреслити, що вона може обрати найзручніший, найцікавіший для себе спосіб. Зробити це малому нелегко, бо ж доведеться звільнитися від звички заглядати до сусіда, чекати вказівок дорослого, від страху перед помилкою.

Батьки мають пам'ятати: подив - важлива здатність дитини, він живить її пізнавальний інтерес. Це почуття можна викликати новизною, незвичністю, несподіваністю, невідповідністю чогось уявленням малюка. Інтерес, як стимул пізнавальної діяльності, своєрідний трамплін до пізнавальної активності, опора для емоційної пам'яті, стимул для підвищення емоційного тонусу, засіб мобілізації уваги та вольових зусиль дитини.

Світ навколо дитини - цікавий, незвичний, сповнений таємниць. Знайомство малюка з кожним об'єктом довкілля - це його власне «відкриття». Завдання ж батьків - створити для цього оптимальні умови, тобто організувати навчально-пізнавальну й дослідницьку діяльність дошкільника.

Підготувала вихователь Павлюк Ю.А.