Методи формування емоційного інтелекту у дітей дошкільного віку

Психологічна просвіта для батьків та вихователів 

В основі розвитку особистості дошкільника лежить емоційний інтелект - розуміння, контроль за своїми емоціями, орієнтація на іншого, здатність співпрацювати з іншими дітьми, людьми.

Емоційний інтелект включає в себе: самосвідомість, контроль імпульсивності, впевненість, самомотивацію, оптимізм, комунікативні навички, вміння  ефективно вибудовувати взаємини з суспільством. Він грає важливу роль в житті і кар'єрі кожної людини. Однак для того, щоб цей унікальний вид інтелекту проявлявся і працював, він повинен розвиватися ще в сім'ї і дитячому садку через усвідомлення дошкільником ролі та значущості батьків, оточуючих людей, середовища.

Виявляється, що розвинуте логічне мислення і світогляду дитини ще не є запорукою її майбутньої успішності в житті, набагато важливіше, щоб вона опанувала основи емоційного інтелекту, а саме:

• умінням контролювати свої почуття так, щоб вони не «переливались через край»;
• здатністю свідомо впливати на свої емоції;
• умінням визначати свої почуття і приймати їх такими, якими вони є (визнавати їх);
• здатністю використовувати свої емоції на благо собі і оточуючим;
• умінням ефективно спілкуватися з іншими людьми, знаходити з ними спільні інтереси і точки зору;
• здатністю розпізнавати і визнавати почуття інших, уявляти себе на місці іншої людини, співчувати їй.

Ці основні функції розвиваються на різних етапах дошкільного дитинства відповідно до вікових особливостей дитини, використовуючи поєднання різних форм навчання. Розвиток емоційного інтелекту у дітей дошкільного віку відбувається шляхом використання таких методичних засобів, як:

• рольові ігри;
• психогімнастика;
• комунікативні ігри;
• ігри та завдання, спрямовані на розвиток довільного мислення, уваги, пам'яті та мовлення;
• ігри, спрямовані на розвиток уяви, фантазії;
• релаксація;
• використання емоційно-символічних методів.

Діючими ефективними методами навчання є: інтерактивні бесіди, розповіді, казки, робота з відеосюжетами, творча індивідуальна і групова діяльність (спільний спів, танець, малювання, робота з природнім матеріалом, пантоміма, фізичні вправи, декламація), елементи тілесної терапії.

Наявність чітких правил, створення специфічної атмосфери, надання дітям максимально можливої самостійності є основними умовами попередження психоемоційного напруження дітей. У маленьких дітей недостатньо життєвого досвіду, тому основне завдання педагогів - допомогти їм набути досвіду, вміння справлятися з труднощами, що сприяє переживанню успіху, радості від уміння самостійно знайти відповідь, досягнути бажаного результату.

Емоційне благополуччя дитини - головна  умова його фізичного, духовного, соціального, морального, психологічного здоров'я. «Емоції не тільки складають найбільш цінний психологічний зміст життя дитини, але й мають важливе фізіологічне значення в життєдіяльності організму» (Н.М. Щелованов).

Емоції не зникають, а відкладаються в півсвідомості, саме звідси формуються добрі і злі, життєрадісні і сумні, відкриті і замкнуті люди. Дуже  важливо навчити дитину бороти і перемагати страх, злість, жадібність; дивуватися і піклуватися; сумувати і радіти; співчувати і пишатися...

Емоційний інтелект - це основа розуміння власних емоцій і почуттів  оточуючих. Розвинений емоційний інтелект - запорука особистого благополуччя і успіху,   працювати над якими потрібно з раннього дитинства. Саме тому сьогодні перед батьками постає складне завдання - виховати не тільки здорового й освіченого малюка, але ще й емоційно розвиненого і врівноваженого, тобто щасливого і потенційно успішного в майбутньому.

На що слід звертати увагу:

1.  Перше і найважливіше - сприймати свою дитину такою, яка вона є: вся індивідуальність, особливості характеру, зовнішності і духовні якості - це даність, яка потребує повного прийняття та безумовної любові.

2. Розвиток всіх п'яти  почуттів. Розкрийте перед дитиною цей світ у всьому його різноманітті. Тут чудовими помічниками можуть стати «коробочки емоцій», в яких зібрані предмети, що нагадують певне почуття, переживання, навик. Дуже складно пояснити дитині, що таке щастя, але його можна дати послухати, як воно звучить, який його аромат і смак. Дайте дитині послухати дзвіночок, відчути аромат апельсина і спробувати на смак шоколад. Дитячі асоціації спрацюють краще будь-яких слів. Особливо добре сприймаються дитиною тактильні казки. Тут вашими помічниками можуть стати будь-які предмети, які є в будинку. Розповідаючи казку, дайте дитині понюхати приємні аромати аромомасел, відчути дотик капельок води або послухати звуки музики.

3. Спорт. Фізичний розвиток безпосередньо пов'язаний  з розвитком мовних і інших важливих функцій  мозку. Доведено, що під час фізичної активності поліпшується мозкова діяльність, відновлюється кровообіг, налагоджується робота всіх життєво важливих процесів. При цьому наш мозок розрахований на ходьбу до 19 кілометрів у день! Рух - це життя, тому спорт для дітей важливий, як і кисень.

4. Пригоди. Створюйте для дитини кожен день нові пригоди. Ламайте шаблони і показуйте цей світ з іншого боку. Дуже важливо, щоб це були позитивні моменти, приємні знайомства, цікавий ігровий простір. Така атмосфера сприяє соціалізації та розвитку символічного мислення, завдяки якому ми вчимося розуміти наміри і мотивацію інших людей.

5.  Музика. Не нехтуйте класичною музикою, адже вона «спілкується» з нами виключно через почуття. Для її розуміння не потрібно знати мови  або бачити рухи музиканта. Тому для дитини це найпростіший і дієвий спосіб познайомитись із світом емоцій.

6. Читання. Читайте дитині казки з натхненнях, з емоціями. Намагайтесь прищепити малюку любов до книг. Покажіть, наскільки цікавий світ фантазії. Це розвиває уяву, розширює словниковий запас, але найголовніше  - за допомогою казки дитина краще починає розуміти свої та чужі емоції.

7.  Гра - це ще один ключ до розвитку IQ. Граючись з дитиною, ви можете проявити найрізноманітніші почуття, показувати на прикладі вигаданих персонажів як негативні, так і позитивні емоції, звертаючи увагу на їх наміри і вчинки. Цей безцінний досвід дитина з успіхом буде переносити і в реальне  життя.

8.  Сон. Нестача сну негативно впливає майже на всі сфери життя. А дитині на стадїї розвитку повноцінний сон і вміння розслабитися просто життєво необхідні. Для того, щоб навчитися переходити в розслаблений стан, можна взяти приклад з нашого серця - за все життя воно нескінченну кількість разів стискається і розтискається. Розучіть  гру «Серце»: візьміться за руки і утворіть ними контури серця. Сильно-сильно напружуємо всі м'язи тіла - і розслабляємося. І так кілька разів. Практикуйте цю гру разом з дитиною - так вона навчиться швидко переходити з одного стану в другий. Окрему увагу варто приділити ритуалу вкладання дитини в ліжко. Дуже важливо  дотримуватися встановлених традицій - наприклад: чистимо зуби, обливаємо ноги контрастною водою, після чого вкладаємо дитину в ліжко; читаємо казку при світлі настільної лампи близько 10-12 хв, вимикаємо світло, цілуємо, говоримо, як сильно любимо, підправляємо ковдру і виходимо з кімнати.

9.  Соціалізація. З самого раннього віку привчайте дитину до колективних занять, мається на увазі досвід спілкування вдвох чи втрьох. У сім ї - це спільне прибирання або творчість. З гостями - це пара цікавих ігор для двох або трьох дітей. Саме в спілкуванні з дітьми відбувається  практичне освоєння почуттів і емоцій. Контактуючи з однолітками, дитина вчиться визначати настрій оточуючих, їх ставлення до нього і звичайно, розпізнавати емоції, викликані різними ситуаціями. Не позбавляйте дитину негативних відчуттів, дозвольте їй правильно орієнтуватися в реальності, в якій згодом вона неминуче зіткнеться з образами і роздратуванням. Не бійтеся дитячих садків і колективного навчання, в цьому середовищі діти найкраще розвивають свій емоційний інтелект.

10. Про любов. Будьте відкриті зі своєю дитиною, говоріть їй про свої позитивні і не дуже позитивні емоції, а найголовніше  - про свою любов до неї. Нехай кожен новий день починається та закінчується обіймами та словами: «Сьогодні чудовий день! Я тебе люблю! Я щаслива/вий,  що ти у мене є!».

Ну і наостанок: не забувайте про те що, головну роль у розвитку емоційного інтелекту дитини грають батьки, саме через них дитина починає пізнавати світ. Батьківська любов, ласка і доброта вчать дитину найпрекрасніших і найпозитивніших емоцій. Тому перш за все  - любіть своїх дітей такими, якими вони є!

Підготувала вихователь Сенюк Н.Г.