ЯК ГОТУВАТИ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА ДО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ?

У підготовці першокласника беруть участь дві сторони: БАТЬКИ Й ПЕДАГОГИ дитячого садка. Запорука успішного переходу до шкільного життя залежить від обізнаності батьків із цього питання. Тому для Вас батьки наші   останні настанови  перед новим, дуже важливим етапом життя Ваших дітей.

Одним з найважливіших завдань, яке потребує вирішення під час підготовки дитини до школи, є СОЦІАЛІЗАЦІЯ У ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ. У школі дитина вступає у серйозні стосунки ВЧИТЕЛЬ - УЧЕНЬ, у яких кожна дитина має вміти приймати від учителя навчальну задачу й вирішувати її, слухати й чути звертання вчителя, виконувати прохання і завдання, звертатися до вчителя за допомогою.

Важливе спілкування й з однолітками, у школі статус учня залежатиме від успіхів у навчанні. СПІЛКУВАННЯ У ШКОЛІ має створювати такий мікроклімат, за якого в дитини з'явиться бажання вчитися. Перехід з одного соціального середовища - дитячого садка - в інше - школу передбачає наявність тих правил і законів спілкування, які дитині знадобляться саме у школі.

Поведінка дитини часто-густо залежить від того стилю спілкування, який батьки й вихователі прищепили дитині. Зараз більшість вихователів і батьків скаржаться на агресивність дітей, які сваряться, б'ються, лаються, грубіянять і сердяться. Немає стійких навичок  КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ, ПРАВИЛ ЕТИКЕТУ. А без цього як можна перебувати в суспільстві, не заподіявши незручність іншим ? У школі це сильніше відчувається, ніж у дитячому садку, бо вчитель веде урок і не має часу займатися вихованням норм і правил поведінки. З цими знаннями діти вже мають приходити до школи. Ось чому батьки й вихователі мають перед вступом до школи прищепити ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ СПІЛКУВАННЯ З УЧИТЕЛЕМ І ОДНОЛІТКАМИ.

1. Навчити вітатися та прощатися з учителем і учнями.

2. Навчитися звертатися з проханням про допомогу як до вчителя, так і до     учнів.

3. Навчити самому відгукуватися на прохання як учителя, так і однолітків.

4. Навчити СЛУХАТИ (дивлячись в очі) й чути.

У розмові з батьками з'ясувалося, що діти в основному знають правила поведінки, але не виконують їх. Відбувається це тому, що ми не вчимо СПІЛКУВАННЯ З ЛЮДЬМИ КЕРУЮЧИСЬ ПОЧУТТЯМИ: добротою, чуйністю, бажанням допомогти, захистити  й підтримати - це почуття, а не слова. Учіть дитину відчувати інших людей (поступай до людей так, як би ти хотів, хотіла, щоб до тебе ставилися ) і вона стане чуйною, доброю та дбайливою. 

Видатний вітчизняний педагог В.О.Сухомлинський казав «Це заповітна мрія кожного батька, кожної матері - щоб дітям хотілося добре вчитися. Чим же пробудити це хотіння, бажання? Вона має своїм джерелом бажання принести матері та батьку радість. А це бажання пробуджується в дитячому серці лише тоді, коли дитина вже пережила, відчула радість творіння добра для людей. Я глибоко впевнений, що змусити дитину добре вчитися можна, спонукаючи її до добрих вчинків для блага людей, утвердивши в її серці чуйність до навколишнього світу, виховуючи здатність пізнавати душевний світ іншої людини серцем»

Агресія спрямована на іншу людину, - руйнівна сила й абсолютно протилежна любові,  турботі й увазі до інших. Нехай із душі дитини піде зло, гнів, образа й роздратування - усе що руйнує наші зв'язки з людьми, і нехай атмосфера довіри й любові поселиться в її душі .

Гадаю, кожна доросла людина знає, що для виконання будь-якої роботи дуже важливо до неї підготуватися, адже саме правильна підготовка може дати відмінний результат. Школа передбачає інтенсивну розумову роботу, якою дитина в дошкільному віці займалася дозовано й без особливої напруги. Шкільне життя вимагатиме великого розумового навантаження (чотири уроки  а деколи і п'ять по 35 хв.(зауважимо, дітям на всіх уроках доводиться засвоювати абсолютно нові знання: думати, запам'ятовувати, виконувати)). Школярі тривалий час перебувають у статичному стані, без активних рухів. Немає іграшок, звичних ігор та занять. Закінчилося безтурботне життя й розпочалося трудове. Воно набагато складніше за життя дорослих, бо ми на роботі займаємося тією справою, до якої в нас є навички й уміння, й до того ж часто-густо скаржимося на втомленість, а діти вчать і засвоюють усе вперше, знову.

За дуже короткий час діти опановують читання, письмо й лічбу. Зрозуміла річ, щоб охоче займатися навчанням і відчувати радість від шкільного життя, за таких кардинальних змін у житті дитини, дорослі зобо'язані правильно організовувати це життя, щоб воно не руйнувало, а  розвивало першокласника.

Найважливішим у житті школяра-початківця має стати РОЗПОРЯДОК ДНЯ, який усім не до вподоби. Більшість батьків не надає йому особливого значення, не вважаючи важливим для самого процесу навчання. Привчаючи дитину до шкільного режиму дня, батьки вирішують найголовніше завдання повноцінного зростання й розвитку дитини.

СОН. Від правильного й повноцінного сну залежить повноцінна діяльність організму.  Дитині шестирічного віку треба спати не менше 10-11 годин, інакше втомленість нагромаджуватиметься, дитина стає млявою, дратівливою, їй складно зосередитися на уроках, вона погано мислить, не запам'ятовує матеріал, не може зосередитися на інтелектуальних задачах.

Оскільки малюки в цьому віці все ще імпульсивні, їхня поведінка змінюється, росте напруженість і конфліктність. Усім відомо, що нашим дітям подобається довго сидіти ввечері перед телевізором. Вони переглядають не завжди корисні для них передачі, а вранці ледве піднімаються з ліжка, що призводить до конфліктів із батьками, а також до тривалих зборів та деколи і спізнення в школу. От і зіпсовано весь день і настрій. Чи не краще зустріти ранок повним сил і енергії, активним, готовим навчатися ?!

ХАРЧУВАННЯ. Не менш важливим у житті першокласника є збалансоване харчування. Правильна їжа - запорука успіху діяльності дитини-учня. Їжа - це як бензин для машини: хороший бензин - авто їде швидко, поганий - ледве пересувається; так і дитина - правильне харчування сприяє процесу навчання.

Сніданок - неодмінна умова підготовки до навчання, адже для роботи мозку потрібна їжа. Бажано овочі, фрукти, соки, каші й молочне, їжа без консервантів, яка швидко перетравлюється і дає поживні речовини.

 Необхідна умова успіхів першокласника - це РУХОВИЙ РЕЖИМ, який становить 12-14 годин на тиждень. У школі учень сидить 50% часу за партою, тому малорухливість - найобтяжливіше частина шкільних буднів.

Діти сидять на уроках, удома, виконуючи домашні завдання, за телевізором, і ми забуваємо про те, що шестирічки думають про рух. У дітей настає перенапруження від статичного стану і як результат цього - зрив. Часто батьки віддають першокласників займатися будь -яким видом спорту до секції.  Слід розрізняти ці два види занять: фізкультурою та спортом. Фізкультура враховує навантаження на дитячий організм, а для спорту характерні надмірні напруги для досягнень. Не поспішайте віддавати дітей займатися спортом. Фізкультура - так, спорт - небезпечний.

ПОВІТРЯ. Прогулянки на свіжому повітрі - кращі ліки від перевтоми, за якої діти часто скаржаться на головний біль, біль у животі  погане засинання. Норма прогулянки першокласника 3 години на день. Добре організовувати сон дитини з доступом повітря, відчиненою квартиркою у теплий період, у провітреному приміщенні у холодний.

        Переглядати телепередачі дозволяється  у вихідні дні й дозовано. Дивитись телевізор рекомендується  на жорсткому стільці, а не розвалившись у кріслі чи лежачи на дивані.

  РОБОЧЕ МІСЦЕ ПЕРШОКЛАСНИКА. Підготуйте дитині зручне робоче місце, з хорошим освітленням зліва і спереду. Бажано щоб на робочому місці був РОЗПОРЯДОК ДНЯ: розклад у школі, усе необхідне обладнання.

  МІСЦЕ ВІДПОЧИНКУ Й ІГОР. Не забувайте, що в першому класі діти залюбки грають. Не позбавляйте їх цього задоволення,  бо для них це ще й відпочинок! Дуже часто дитину «готують» до школи, навчаючи її лічби, письма, читання й навіть іноземної мови, забуваючи при цьому про основний зміст дошкільного дитинства - гру. У практику психологів навіть увійшов термін «дитина яка не догралася». Його зміст лякає, адже дитина, яка не догралася, це дитина, яку позбавили дитинства. У неї рано чи пізно виникають проблеми із навчанням, зі здоров'ям, болісно проходять вікові кризи, ускладнення  під час адаптації у професійному колективі, проблеми у шлюбі. Зважте на поради, адже результат - щастя, здорв'я і благополуччя вашої дитини.

«ЦЕ ДОПОМОЖЕ ВАШІЙ ДИТИНІ ПСИХОЛОГІЧНО ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ШКОЛИ»

-   Екскурсії до школи, знайомство із класом, вчителем, який буде навчати вашу дитину;

-   Влаштування до того ж класу, куди піде кращий друг вашого малюка         (або хоча б його приятель, сусід);

-   Довірливі бесіди із вчителькою про свою дитину (чого навчилася, чого поки що не вміє робити, чого боїться, у чому не впевнена та ін.)

-   Проведення сюжетно-рольових ігор: мама - вчителька , а дитина та її іграшки - учні, і навпаки;

-   Підбір і читання оповідань та віршів про школу з наступним переказом, обговоренням;

-   Бесіди та побудова власних розповідей за сюжетними картинками на теми шкільного життя, під час яких дитина вправлятиметься в умінні спілкуватися, дружити, вирішувати конфлікти.

               « ЩО  ДИТИНА ЗНАЄ ПРО ШКОЛУ? »

Визначте, що знає про школу ваш малюк. Адже вже першого вересня в нього постане багато питань і складних ситуацій. Для Вас ці дитячі тривоги видаватимуться дурницями, а для нього - найважчими завданнями. Будьте передбачливі й допоможіть дитині заздалегідь, зараз, знайти вихід із майбутнього скрутного становища. Запитайте її:

1. Як звертаються до вчительки?

2. Як привернути до себе увагу, якщо треба про щось запитати?

3. Що сказати якщо треба вийти в туалет?

4. Що таке урок?

5. Як дізнатися, що настав час починати урок?

6. Що таке перерва? Для чого потрібна перерва?

7. Як називається стіл за яким діти пишуть?

8. На чому пише вчитель, коли пояснює завдання?

9. Що таке оцінка? Які оцінки хороші, а які погані?

10. Що таке щоденник?

11. У класі вчаться діти одного чи різного віку?

12. Що таке канікули?

Якщо дитина відповіла принципово правильно на 11-12 запитань - у шкільних правилах для неї не буде несподіванок.

Консультувала завідувач Лисак О. М.