Оновлення змісту роботи щодо мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

       Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільників, вихователям слід використовувати різні форми роботи з ними: ігри (різних видів), проблемні ситуації, різні види діяльності, а також заняття (різних видів та з різних розділів програми).

     На третьому році життя плануються і проводяться такі заняття з розвитку мовлення: ознайомлення з довкіллям (рідною природою, навколишнім та явищами суспільного життя), сенсорне виховання, мовленнєве спілкування, художньо-мовленнєва діяльність. В більшості дошкільних закладів з розділу «Ознайомлення з навколишнім та явищами суспільного життя» вихователі почали відокремлювати заняття з українознавства (народознавства), валеології, безпеки життєдіяльності та інші. Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різних занять та видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Оскільки повсякденного спілкування для становлення мовленнєвої компетенції (лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної, комунікативної), заявленої БКДО та програмою "Дитина", недостатньо, в освітній процес дошкільного закладу вводяться заняття з мовленнєвого спілкування, які  є основною формою навчання  дошкільників мовленню в процесі організованої пізнавальної діяльності. Саме на заняттях з мовленнєвого спілкування вихователь систематично  та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті та на інших заняттях.

         На заняттях з мовленнєвого спілкування діти мають не стільки засвоювати матеріал про навколишній світ та природу, скільки вправлятися в мовленнєвій діяльності. На такому занятті основну увагу варто зосереджувати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови ( фонетичних, лексичних, граматичних), формуванні навичок розповідання, переказування, тобто зв'язного мовлення. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах, в тому числі і в групах дітей раннього віку, один раз на тиждень лише по підгрупах, з метою забезпечення максимальної мовленнєвої активності кожної дитини. Доцільним є об'єднання дітей у підгрупи з більш-менш однаковим рівнем мовленнєвого розвитку.

       Вихователь повинен добре готуватися до заняття: продумати програмові завдання( за всіма складовими), матеріал, запитання до дітей, зацікавлюючі та сюрпризні моменти, диференційовані завдання (для молодшої та старшої під-групи), добірку дидактичних ігор ( для словникової роботи, на формування граматичної правильності мовлення, на формування звукової культури тощо).

Види мовленнєвих занять з дітьми 3-го року життя:

  • Спостереження в довкіллі ( у приміщенні ДНЗ та за його межами): праця дорослих, транспорт, жива і нежива природа, предмети домашнього вжитку;
  • Екскурсії-огляди ( у приміщенні ДНЗ): групова кімната, спальня, роздягальна кімната, умивальна кімната, кухня, їдальня (в груповій кімнаті);
  • Цільові прогулянки( під час безпосереднього ознайомлення дітей з довкіллям, особливо з явищами природи на початку кожної пори року);
  • Дидактичні ігри (з іграшками, предметами, картинками);
  • Дидактичні настільні ігри (геометричні вкладки, пірамідки, вкладні мотрійки, кульки, яєчка, складні кубики, розрізні і парні картинки);
  • Заняття з предметною картинкою чи серією картинок;
  • Заняття з настінними картинами (спільна розповідь дитини і вихователя: вихователь починає, а дитина продовжує; слід використовувати художнє слово);
  • Заняття з «живою картинкою»( у різних місцях аркуша - уявного лісу, річки, подвір'я, будиночка, поля - зроблені надрізи , куди вставляються діючі особи; розповідь за «живою» картинкою супроводжується бесідою, звуконаслідуванням, відповідями дітей на запитання);
  • Бесіди-розповідання ( без ілюстрацій і показу про те, що діти сприймали, робили на прогулянці, на іншому занятті);
  • Показ лялькового і тіньового театрів ( за змістом знайомих казок «Курочка Ряба», «Колобок», «Ріпка» та сцен із життя дітей, тварин, птахів) ;
  • Показ інсценівок (за змістом художніх текстів чи власних розповідей вихователя);
  • Спеціальні заняття на виховання звукової культури мовлення (з використанням іграшок, картинок, художніх текстів, розповідей вихователя зі звуконаслідуванням);
  • Ігри в оповідання (вихователь розповідає невеличку оповідку і показує іграшки в дії, після цього дитина показує дії з іграшками, а вихователь промовляє текст);
  • Розглядання предметів та бесіда про них (іграшок, одягу, посуду, меблів, рослин).

Примітка. На допомогу вихователям груп раннього віку вихователем-методистом Квасилівського ДНЗ (ясла-садок) Семенюк Р.Ф. розроблені методичні рекомендації та перспективне планування занять з мовленнєвого спілкування для дітей раннього віку, які надруковані в «Палітрі педагога» №5/2009 та  №1/2010.

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.