Розвиток особистісної сфери дошкільника

Порадник для батьків

Особистість - це сукупність відносно сталих, характерних для певної особи особливостей, що відрізняють її від інших осіб і впливають на спосіб реагування, поведінку, бачення навколишнього світу, здатність адаптуватися до оточення. Особистістю дитина не стає одразу після народження, а формується протягом життя, під впливом оточення, життєвих подій та інших чинників. Особистісна сфера рухлива й мінлива, процес її формування ніколи не завершується й не переходить у статичний стан. Найактивніше процес становлення особистості проходить у дошкільному віці. Тому неабияку відповідальність за особистісний розвиток дитини несуть батьки. Саме вони формують певне оточення для малюка, є для нього прикладом і створюють можливості для його активності.

Особистісна сфера дуже тісно пов'язана з емоційно-вольовою, оскільки саме ті чи ті емоційні й вольові реакції в різних ситуаціях накладають певні відбитки у свідомості людини, формують притаманний їй стиль реагування, власну «позицію», ті індивідуальні особливості, які відрізняють її від інших людей.

Чому потрібно розвивати особистісну сферу дитини в дошкільному віці

Ступінь сформованості особистості дитини проявляється в тому, чи може вона зорієнтуватися і правильно вчинити у складній ситуації, наскільки легко адаптується до нових умов чи оточення, як контактує із соціумом, як ставиться до інших дітей та старших людей тощо. У дошкільному віці діти доволі чутливі до негативних прикладів поведінки як однолітків, так і дорослих. Вони вчаться жити через копіювання дій, реакцій та поведінки оточення. Спостерігаючи за тим, як поводиться дитина в групових іграх, як змінюється її поведінка серед родичів та незнайомих людей, як реагує, коли її у чомусь звинувачують та в інших ситуаціях, можна скласти уявлення про особистість дитини і про те, чи в позитивному руслі вона розвивається.

У старшому віці закладені змалечку особливості формуватимуть самооцінку особистості, визначатимуть, буде вона сумлінною в роботі чи ні, буде цікавою для співрозмовників, чи ні тощо. Аби дитина була успішною в навчанні, комфортно почувалася поза найближчим родинним оточенням, зростала зрілою і самостійною особистістю, дорослі мають повсякчас підтримувати й розвивати її особистісну сферу.

Вікові особливості розвитку особистісної сфери

Кожен віковий етап та провідне вміння, яким дитина оволодіває впродовж нього, є значимим для розвитку дитини, відкриває нові можливості, розширює їх. Важливим етапом у розвитку особистісної сфери дитини є початок відвідування дитячого садка. Дитина входить у новий, раніше незнаний світ, вчиться співіснувати з іншими дітьми - великою кількістю подібних до себе осіб. Дитячий садок стає першою «школою життя» для дитини: вона вчиться встановлювати контакти, зважати на потреби та «інакшість» інших дітей, на прикладі групи дитячого садка засвоює певні суспільні правила й норми.

На формування особистості дитини негативно впливають такі чинники:

• переважання покарань над винагородами;
• надмірне фаворитизування дитини дорослими в родині чи в дитячому садку;
• значна невідповідність між стилями виховання в дитячому садку та вдома;
• непослідовність батьків у вихованні;
• позбавлення дитини можливості проявити себе у груповій грі, тобто виконувати певну роль;
• «плямування» дитини після завершення гри в разі, якщо вона програла;
• наголошення на успіху дитини тоді, коли об'єктивних причин для цього немає.

Що поліпшує розвиток особистісної сфери дитини

Аби позитивно впливати на розвиток особистості дитини, дорослим варто дотримуватися певних рекомендацій:

• Читайте й пропонуйте дитині для прочитання книжки, у яких головним персонажем є особа чоловічої або жіночої статі. Тож, добираючи книжки, ігри, іграшки, фільми, потрібно прагнути до збалансування жіночого й чоловічого. У такий спосіб вдасться виховати в дитини правильний, толерантний, неупереджений, широкий кругозір. Це полегшить процес її соціалізації у більш віддаленому майбутньому.
• Обговорюйте труднощі й проблеми інших людей, верств населення, мешканців певних частин світу, екологічні проблеми; ознайомлюйте з видами тварин і рослин, які вимирають. Подібні обговорення мають давати дитині відповіді на запитання, які вона ставить, торкатися тем, які її цікавлять; відповідати віку дитини.
• Пропонуйте дитині настільні ігри за умови, що вона намагатиметься грати без підказок. Вчіть гідно реагувати в разі програшу. Відвідуйте з дитиною театральні вистави, інтерактивні музеї, концерти тощо.
• Залучайте до праці з різними матеріалами, ігрової діяльності з іграшками та предметами. Важливо, аби дорослі пропонували дитині максимум можливостей, добираючи ігри й завдання відповідно до її віку.
• Не примушуйте займатися тим, що не подобається. А коли дитина спрямовує свій інтерес на конкретні види діяльності чи пізнання певної теми й, відповідно, проявляє активність у цьому напрямі - це найсильніший рушій у формуванні особистості.

Отже, дошкільне дитинство - це визначальний період для розвитку особистості. Якою вона зростатиме, як сприйматиме себе і світ - залежить від близьких дорослих. Адже дитина копіює моделі їхньої поведінки, рівняється на них, крізь призму їхнього бачення засвоює норми моралі й життя в суспільстві.    

Порадник підготувала вихователь Лазаришина І.В.